Сашка несправедливо облаяли в районному магазині після того, як він попросив чек - потім його намагалася затримати міліція, і їй це не вдалося. Місцевий міліцейський начальник намагався фальсифікувати справу, але програв суд. Якщо хамство - це річ звичайна, то історія про те, як одна людина може перемогти провінційний райвідділ міліції, виглядає як фантастика. Але це правда. Рецепт простий: залучення ЗМІ і грамотна поведінка в суді. На суд у смт Ставище їздив: Антон ЗІКОРА

Частина українських журналістів замість того, аби розслідувати справу педофілів, написала лист у якому йдеться: «Ми закликаємо своїх колег утриматися від смакування інтимних деталей сексуально-політичних скандалів до завершення слідства. Установлювати винних, а тим більше оприлюднювати їхні імена – це не справа політиків і журналістів». Твердження на наш погляд дивне. Тому ми попросили журналіста з Лондона описати, як би реагувала преса і суспільство, аби подібний скандал стався у Британії. Британський досвід вивчала: Павліна Стопудів, для ZaUA.org, Лондон

Загальний дискурс обговорення проблеми з перших днів пішов у неправильному, "радянському" напрямку. Головне питання, на яке майже ніхто з політиків і журналістів не звертає уваги, це як захистити дітей під час розслідування. Редакційна стаття

Тяжкі звинувачення в сексуальному насильстві щодо двох малолітніх дітей, серйозні підозри щодо можливої участі високопосадовців та «релігійних діячів» у довготривалому злочині шокували усе українське суспільство. Трагічні злочини такого роду у кожному демократичному суспільстві привертають увагу усіх засобів масової інформації, стають предметом для ґрунтовного соціального та кримінологічного аналізу. Проте незаперечне право людини вільно виражати свої погляди, безперешкодно поширювати та отримувати інформацію, у демократичному суспільстві може і повинно зазнавати обмежень, встановлених законом. Метою таких обмежень, відповідно до Ст.10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод можуть бути захист репутації або прав інших осіб, запобігання розголошенню конфіденційної інформації, підтримання авторитету і безсторонності суду.

Сорок хвилин - cаме стільки часу Одеський припортовий завод (один із найбільш ласих шматків досі не приватизованої державної власності) перебував у власності компанії «Нортіма» олігарха Ігоря Коломойського. Аукціон із продажу 99,6% акцій Одеського припортового, попри всі намагання президента та пропрезидентських сил у Раді його зупинити, відбувся вранці 29 вересня. А в обід прем’єрка Юлія Тимошенко, яка перед цим доклала титанічних зусиль, аби ця приватизація відбулася, назвала її «змовою корупційних, мафіозних кланів». АВТОР: Іван Мельник

Ввечері минулої п’ятниці до студії програми «Шустер.live» увірвалося троє депутатів від Партії регіонів. Формат програми передбачав діалог прем’єр-міністра України із журналістами. Депутати, що увірвалися, зірвали ефір. Протягом усього часу вони не давали журналістам ставити питання, перебивали прем’єра, затикали рота ведучому. На початку програми одна із порушниць спокою поводилася дивним чином, не знаходила собі місця в студії, намагаючись зігнати з місця спочатку одного з присутніх журналістів, а потім – глядача. АВТОР: Олександр Зінченко

ZaUAorg вже писав про кримінальну історію, що сталася днями в Голосіївському парку, - тоді в перестрілці між азербайджанцями і дагестанцями були тяжко поранені з вогнепальної зброї троє учасників конфлікту, один з них згодом помер.

У Києві в урочищі Китаєво триває силова громадянська акція із повернення нерухомості та майна, що були незаконно захоплені монахами Свято-Троїцького чоловічого монастиря (Китаївська пустинь). (Належить до УПЦ Московського патріархату). Фото: Макс ПЕРЕПЕЛИЦЯ

“Свірж” цього року відбувався уперше, але викликав чималий ажіотаж — скидалося на те, що Україна отримає власний Вудсток. Народу справді зібралося чимало, але Вудсток тривав тільки один день. Кризовий рік показав ще одну тенденцію — фестивальний бум у країні призвів до перевиробництва опен, вибачте на слові, ейрів. Крім “Свіржа”, грандіозним провалом завершився і хеві-металічний “Про-Рок”. Автор: Антоніна Малєй

"Всі знають, що існує певний клан, який можна називати вірменським — але назва не така важлива: він міг бути і сирійським, і українським... Мова не про етнічну належність людей, - а про те, що створилася група осіб, яку, у разі конфлікту із законом, ніколи не притягали до відповідальності." АВТОР: Максим Буткевич