Благодійний фонд SavED спільно з аналітичним центром Cedos дослідили, як цей рік війни вплинув на українські школи. Для цього проаналізували відкриті дані та провели опитування батьків школярів, а також інтерв’ю з вчителями у громадах 3-х регіонів – Київської, Чернігівської та Харківської областей. Основні результати представлені в звіті українською та англійською мовами. Ми ж наводимо лише деякі з висновків.

29 липня в чат педагогів херсонської загальноосвітньої школи № 46 надійшло повідомлення російською: “30.07.2022 о 10:00 будет проводиться инвентаризация школы. Подготовить документацию, а также имущество, указанное в инвентаризационной ведомости. Явка всего педагогического коллектива обязательна”.

В українських школах учителів російської мови та літератури вважали привілейованою кастою. Навіть вищою за викладачів історії. Історія, нагадаємо, була головною ідеологічною дисципліною в школі. "Історики" також читали курс "Основ держави і права". І вони до того ж традиційно були парторгами шкіл.Read this article in English

“Для нас ніхто не робить «поблажки», дитина вивчила за літо мову й навчається на рівних з іншими учнями. Тому навіть сімейна форма навчання в українській школі створює додаткове навантаження, коли дитині й так важко. Але ми боїмося втратити місце там. Тому доводиться викручуватись”, — каже Лідія з Миколаєва, яка в березні з 10-річною донькою вимушено переїхала з України в Болгарію.

Марія та двоє її дітей два роки тому переїхала з Донецька в Маріуполь. У Донецьку була робота, квартира й чоловік. У Маріуполі – батьки й невідомість. Як заробляти на життя, де жити, як влаштувати дітей до школи, коли в них немає жодних українських документів? Але наважилася. Донецьк усі останні роки повільно деградував. Молоді люди їхали звідти – хто в Україну, хто в Росію, тільки щоб не залишатися там, на території беззаконня й невизначеності.

Тут не скидають у батьківську групу в месенджері домашні завдання, не обговорюють поведінку дітей і, звісно, не збирають грошей

— Ма, сьогодні в школу привезли великі ящики з ківі, грушами та яблуками й усім роздавали. Я так полюбила ківі, — хвалиться донечка.Златі дев’ять, нині вона навчається в інтернаціональній мовній школі в Ден-Гелдері. Місто — на крайній півночі Нідерландів на узбережжі холодного й майже завжди неспокійного Північного моря.

— Більшість батьків цього року були готовими викопати новий підвал у школі, щоб діти могли вчитися очно, — розповідає Олена Павловська, заступниця директора з навчально-виховної роботи київської гімназії №136, де навчаються учні 5-11 класів.Після трьох місяців дистанційки і трьох місяців канікул батьків можна зрозуміти.

З Сергієм Шишковським, учителем історії з Херсонщини, ТЕКСТИ поспілкувалися в рамках конференції “Південь під ударом”, організованої Центром близькосхідних досліджень. Сергій лише нещодавно виїхав з окупованої території, тому розповів багато цікавих фактів про намагання окупантів перевести освіту херсонців на російські рейки

В українській фейсбук-групі “Батьки SOS” з початком війни обговорюють навчання в закордонних школах, до яких пішли маленькі біженці з України. Ми вибрали найцікавіші, на нашу думку, враження про те, як влаштовано процес навчання. Жодне з них не претендує на узагальнену оцінку шкіл чи освітньої системі в кожній з країн. Ця група відкрита для всіх охочих, цитати наводимо з указуванням авторства й незначними скороченнями.