У лікарнях – масові скупчення дітей, від яких міносвіти вимагає довідку про проходження медичного огляду. Про це написала журналістка LIGA.Life Яна Міланова.

Тисячі студентів, включно з відмінниками, мали втратити місця в університетах після того, як уряд використав алгоритми для передбачення результатів іспитів, скасованих через коронавірус. Після хвилі обурення уряд скасував цю ідею.

Чесно кажучи, я давно хотіла більше залучати гаджети на парах, але для деяких завдань екран телефона просто замалий, а далеко не всі студенти носять із собою лептопи. Онлайн-формат перетворив цю вимогу з додаткової на єдино можливу.

Організацією навчання у школах в умовах пандемії займаються лише директори шкіл. Традиційно їм на це не виділили грошей. А такі проблеми, як перевантаженість шкіл, вони самостійно не можуть вирішити в принципі.

Нацагентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) звинуватило нове керівництво МОН - тобто в.о. міністра Сергія Шкарлета - у спробі "знищити НАЗЯВО" і повернути радянські практики часів Дмитра Табачника у вищу освіту. Про це пише видання "Ліга".

Останні кілька років чиновники від освіти активно наголошували на тому, що контрактники в українських вишах навчаються за рахунок бюджетників. МОН порахувало, що в середньому за одного студента-бюджетника заклад вищої освіти отримує 43 тис. грн на рік, в той час як середня ціна за контракт – 16,5 тис грн. Для порівняння, iPhone 11 коштує приблизно 26 тис. грн. Математика проста: гроші з контрактників, яких часто тягнуть за вуха до "трояка", виші брали собі й проїдали, а інфраструктуру утримували за бюджетні кошти.

Якщо переповнені групи – це проблеми великих міст, то великі відстані до дитсадка більше відчувається в селах. Але зрештою переважна більшість проблем матерів (як і працівниць дитсадків) впирається у хронічне недофінансування.

В усьому світі мізки дітей та підлітків детренуються, адже в квітні понад 90% учнів світу не могли ходити до школи. Частина відкривається — але надто багато дітей досі не мають такої можливості. При тому, що в різних країнах відкривають казино та ресторани.

Ухвалення президентського законопроєкту №3734 про пільговий вступ мешканців окупованих територій до українських вишів спричинило в суспільстві суперечки, що нерідко межують зі сварками. Одні радіють, що нарешті діти з Донбасу й Криму зможуть здобувати вишу освіту в українських університетах. Інші обурюються, що Україна коштом платників податків «навчатиме сепарів», а звичайним українським дітям, які роками вчилися і готувалися до ЗНО, не вистачить місць в омріяних вишах. Де тут правда, і в чому суть ухвалених змін?

Після того, як Зеленський підпише закон про вступ абітурієнтів з окупованих територій в українські виші без ЗНО, він фактично визнає свідоцтва про середню освіту, які терористичні організації видають на окупованих територіях Донеччини й Луганщини. Що це, як не перший крок до їх легітимізації?