Історик і політолог, дослідник античних воєн і військових стратегій, викладач Університету Північної Кароліни д-р Брет К. Деверо у своєму блозі пояснює, чому НАТО – попри можливі обіцянки – навряд закриє небо над Україною і чи стане повноцінною стороною війни з Росією. Ми переклали фрагмент однієї з його публікацій на цю тему.

НАТО у своїй письмовій відповіді Росії на її безпекові ультиматуми відмовилося зобов’язатися не приймати Україну в Альянс, як цього хотів Кремль.

У найближчі місяці Північноатлантичний альянс перевезе до Одеси з Мексики багатоцільові вертольоти Мі-17.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Росія може сфабрикувати привід для вторгнення на територію України.

Якщо міркувань безпеки для всієї Європи не розуміє Німеччина, то наджорсткі санкції проти газопроводу мають ввести принаймні США.

Путін використовує способи залякування прямо з підручників.

Підтягування військ до наших кордонів і загрози «повномасштабного російського вторгнення» набувають регулярності зміни сезонів. Поміркуємо, чому Кремль ніяк не вгамується, наскільки надійна підтримка Заходу та що робити Україні, щоб вижити у такому «несприятливому кліматі». Росія – не СРСР, і попри роздування щік Кремль побоюється, що затяжна війна в Україні з багатьма жертвами може його поховати.

Про це йдеться в матеріалі CNN.

Зокрема, щоб – як уже було сказано – не приймали Україну. Міністерство закордонних справ РФ опублікувало проєкт договору про так звані "гарантії безпеки", які Владімір Путін вимагає від НАТО і які Москва передала Вашингтону.

Північноатлантична рада оприлюднила заяву, в якій попереджає Росію про наслідки у разі агресії проти України та покладає на неї відповідальність за нинішню напругу, а також наголошує, що РФ не має жодного права втручатися в будь-які питання членства України в Альянсі – це стосується виключно самовизначення України.