Це було потрапляння в яблучко - картини художника Сергія Хохла зламали глядачам мозок, коли були продемонстровані на останньому «Гоголь-Фесті» у Києві. У роботі "Народна принцеса" зображена «Принцеса Діана в національному жіночому вбранні торговок Tроєщинського продуктового ринку», що продає овочі та фрукти. На картині "Жовтый жлоб" красувався «князь Лохвицький, депутат Верховної Ради Павло Гнилий». Картина "Графиня привокзальна" зображує «київську міщанку графиню Тетяну Чмур, «володарку титулу «Міс Кіровоград-1994». Графиня з блідим, нездоровим обличчям стоїть у довгій сукні на трамвайних рейках і тримає в пухкій руці сигарету.

Цінності, вивезені в буремні часи з наших музеїв, повертаються - дивовижне старовинне скіфське дзеркало, дорогоцінні фрагменти фресок Михайлівського Золотоверхого собор, картина «Сільська сцена» роботи відомого голландського майстра Пітера Брейгеля-молодшого, безцінні рукописи Тараса Шевченка з його ж автографами, архів Лесі Українки, книги з бібліотеки митрополита Флавіана... Все це і навіть більше можна побачити на виставці «Врятовані, збережені та повернені», яка відкрилася в музеї історії Великої Вітчизняної війни. Реституйованими :) шедеврами милувалася: Антоніна МАЛЄЙ, фото автора

Виборчий бій закінчено - переможець намагається усвідомити масштаби отриманого геморою, переможені готуються до неминучої помсти. Але є й такі персонажі, що розходяться з бойовища просто виснаженими і внутрішньо порожніми. Про них самих уже завтра ніхто не згадає (якщо хтось, окрім безпосередніх учасників перегонів, і знав), а творіння їхніх рук та інших частин тіла забудуться післязавтра. Це – автори і виконавці реклами кандидатів. На рекламу з точки зору культури поглянув: Олег КОЦАРЕВ

Такого мультикультурного календаря, як в Україні, напевне немає більше ніде у світі. І що дивно: така кількість власних і чужих свят нас не об’єднує, а навпаки - сегрегує. Що святкувати, а що ні, вирішував: Костянтин ВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ, в рамках проекту "Естетика сучасної України"

Фактично нема сумнівів, що в другому турі президентських виборів перемагає Янукович. Його однопартійці-регіонали послідовно заявляють про надання російській мові статусу другої державної в Україні. Настають важкі часи - як у цій ситуації має діяти кожен з нас? Правильний приклад поведінки продемонстрували сіоністи. Читайте про методи, за допомогою яких купці рішуче налаштованих активістів вдалося відродити і зробити державною мовою іврит, яким євреї не розмовляли протягом ДВОХ ТИСЯЧ РОКІВ.

Українська розвідка примудряється почуватись одночасно спадкоємницею ГПУ, КГБ, радянських розвідувальних структур і поряд з ними, меншою мірою… розвідки УНР. Це головне про що можна дізнатися з книги „Український слід у розвідці” котра вийшла під егідою Служби зовнішньої розвідки України. Розвідниками цікавився: Олег КОЦАРЕВ

Позавчора в київській книгарні „Є” нагородили переможців книжкового рейтингу „ЛітАкцент року” від сайту "ЛітАкцент". За допомогою пофарбованих у золотисту фарбу мімів та під акомпанемент плачу дитини письменницького подружжя Олени й Артема Захарченків редактор „ЛітАкценту” Володимир Панченко роздавав героям рейтингу нагороди, а для антигероя з номінації „Золота булька” навіть вибухнула спеціальна величезна повітряна кулька. Читав і дивився: Олег КОЦАРЕВ

...За реакцією публіки і за її поведінкою я не бачу великої різниці між Сходом і Заходом. Якщо говорити про шоу-біз, то там фактично рінґтони панують. Хто хоче заробити гроші, той пише російською – це дає можливість пробитися на російський ринок. Відвойований в 2005 році інформпростір ми втратили. Відповідальність за останні пять років лежить на усіх нас... Розмовляв: Павло ВОЛЬВАЧ (часопис "Сучасність")

Як це не дивно звучить в епоху гегемонії Голлівуду, але детектив Холмс - один з найпопулярніших в світовому масштабі героїв поп-культури, створений англійським автором - для українського глядача є передусім явищем радянської культури. Завдяки культовим в СРСР численним екранізаціям детективних романів та, зокрема, неперевершеному Васілію Ліванову - нагородженому за роль Шерлока Холмса навіть званням кавалера ордену Британської імперії. Дивилася: Олександра КИРИЧУК, "Останній кінопоказ"

Важко заперечити, що саме вихід довгоочікуваної нової книжки Оксани Забужко „Музей покинутих секретів” став найбільшою літературною подією зламу 2009-2010 років, а також найбільшою публічною подією від літератури. І порції накладу, що з’являються в книгарнях, миттю з них зникають, мов вітаміни С під час нещодавньої так і не проясненої епідемії. Книжкову новинку рецензував: Олег КОЦАРЕВ