Ймовірно, у Кремлі навмисне створюють зону невизначеності, тестуючи реакцію інших сторін, як це любить путінський режим.

«Сьогоднішніми та завтрашніми можливими рішеннями Росія легалізує свої війська, які фактично перебували в окупованих районах Донбасу з 2014 року».

Сполучені Штати Америки отримали розвідувальні дані про те, що Росія у разі вторгнення в Україну може атакувати відомих політичних опонентів, антикорупційних активістів, білоруських і російських дисидентів, які живуть у вигнанні.

Ватажок підконтрольного Росії угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник слідом за колегами з окупованого Донецька 18 лютого закликав жителів виїхати до Росії.

Окупанти гатили по Донбасу і водночас казали, що "Київ посилює провокації".

Україна залишається однією із головних цілей для дезінформаційних атак Кремля. Москва намагається повернути Україну в орбіту свого впливу та протидіє поглибленню співпраці Києва з НАТО, США та їхніми європейськими партнерами. Для цього кремлівська пропаганда формує з України образ ворога, агресора, що готує напад на Росію. Водночас російська дезінформаційна кампанія створює підґрунтя для можливого повномасштабного військового вторгнення в Україну.

Європейські дипломати вирушили до Маріуполя, щоб разом з президентом України Володимиром Зеленським взяти участь у святкуванні Дня єднання.

Сполучені Штати не бачать ознак деескалації на українсько-російському кордоні, заявив 15 лютого президент США Джо Байден у своєму зверненні до нації щодо безпекової кризи навколо України.

Рівно 15 років тому, 10 лютого 2007 року, президент Росії Володимир Путін виступив зі своєю відомою промовою на конференції з безпеки в Мюнхені. Тоді ця промова здавалася дуже жорсткою, а експерти оцінили її як історичну, що окреслює новий курс Москви на конфронтацію із Заходом.

На думку міністра оборони, найбільш імовірно це будуть дії через "п'яту колону" всередині самої України, використання внутрішніх невдоволених, можливо, інсценізації – а також спроби по-іншому дестабілізувати нашу державу. Втім, до такого ми вже звикли.