#книги

Статті

Не радянський Бажан. Він любив красиво жити, здав друга та розкаювався за це, підтримував репресованих

Новинка нон-фікшн: професорка Віра Агеєва розповідає, чому насправді Микола Бажан не був таким забронзовілим класиком соцреалізму, як думають багато українських читачів. Читав: Олег Коцарев
Статті

Підстави, цькування, блат, секс викладачки із студентами. Про це у книзі «Факультет» Дарини Березіної

Чи любите ви цікаві книжки? Якщо так, то відразу зауважу: — книжка цікава. Вона читається легко, швидко і з задоволенням — нема жодного нудного параграфа. В книзі описані будні викладачів провінційного університету. Багато читачів стверджують, що у їхніх вишах відбувається те саме.Читав: Євген Лакінський
Статті

Книга «Сузір’я Лебедя» дві історії про українську шляхту напередодні 1-ї світової, та про ОУНівця після поразки

В першому романі про життя української шляхетської родини напередодні Першої світової війни. Прототип - Косачі (родина Лесі Українки) що своїм корінням сягали козацької старшини. Другий твір про вольового радикала, що веде національно-визвольну боротьбу, знущаючись із будь-яких проявів ідейної чи побутової м’якості. Але минає час. Героїчна і безжальна боротьба зазнає поразки. Зруйновано і вибуховий любовний трикутник героя. Колишній сталевий лицар виявляється розм’яклим і розчарованим. Читав: Олег Коцарєв
Статті

Найкраща книжка про війну на Донбасі. Естетство, гротеск і метафори “Довгих часів” Рафєєнка

До появи цієї книжки Володимир Рафєєнко в українському літературному контексті не був визначною персоною – можна навіть припустити, що в Росії його знали краще. Але почалася війна, письменнику довелося полишати рідний Донецьк, власне, робити чіткий вибір, куди і з ким рухатися. Так Володимир Рафєєнко опинився в одному з київських передмість і чітко задекларував себе як (про)український письменник. Автор: Олег Коцарев
Статті

Антологія Порода засвідчує: література Донбасу - частина української

Упорядники зібрали у майже 400-сторінковий том прозу, поезію та трохи драматургії Донбасу. У співмірній кількості є твори українською та російською мовами. Тексти переважно уродженців Донеччини та Луганщини чи людей, що провели в цьому краї якийсь час. Читав Олег Коцарев.

Підтримайте нас