У жовтні ЗСУ перейшли на корпусну систему, яку подавали як реформу управління силами оборони. Але те, якою зараз є частина корпусів, мало чим відрізняється від того, що реформувалось, а саме від тимчасових оперативних та оперативно-стратегічних органів управління військами. Є ймовірність, що військове керівництво поспішило заявити про завершення реформи, щоб позбавити впливу командувача одного з угруповань військ, якого поважає багато військових, — генерала Михайла Драпатого.

П’ять днів, проведених військовим у «державному окопі», показали парадокс: інженерно споруди міцні й подекуди добре захищені від артобстрілів і дронів, але спроєктовані за лекалами минулого століття. Прихованих підходів часто немає, а якщо є, то на видноті, місць для спання бракує, вузькі ходи не розраховані на бійців у броні, оборона з тилу та ймовірність бою всередині споруди не продумані.Що треба врахувати і що змінити в державних фортифікаційних спорудах? Своїми міркуваннями поділився наш постійний дописувач, який служить у війську.

На інвестиційному саміті Defense Tech Valley 2025, який організував Brave1 у Львові, президентка Інституту вивчення війни докторка Кімберлі Кейґан розповіла про нову російську тактику, яка створює загрозу для стійкості фронту, і про те, що Україна може зробити, щоб випередити росіян. Публікуємо авторизовану спеціально для Texty.org.ua друковану версію промови.

Росіяни не можуть реалізувати свої анонсовані плани, проте і далі наступають із меншими втратами, ніж рік тому. Українські втрати не оприлюднюються, однак із характеру бойових дій можна припустити, що співвідношення втрат для українців погіршується. Описуємо зміни на ключових ділянках фронту з 12 серпня по 3 жовтня.

Публікуємо переклад статті з впливового журналу Foreign Affairs про те, як Росія адаптується до війни і як збирає та масштабує набутий у боях досвід. В останньому розділі також ідеться про системні проблеми в російській армії.

Тиждень тому Texty.org.ua опублікували колонку військової кореспондентки Анни Калюжної «Штурмовий полк Х і далі вбиває своїх людей». Чому масштабування штурмових військ — катастрофа». Через дві години після публікації авторці зателефонував керівник управління штурмових підрозділів ЗСУ, командир 33-го окремого штурмового полку Валентин Манько, який не погоджувався з викладеними аргументами.Нижче публікуємо нашу розмову, у якій ми запитали в командира про застосування сили і ям у підрозділах, про те, навіщо в штурмовиків забирають телефони та яку роль у полку відіграє Сергій Коротких, або Боцман, якого пов’язували з неонацистськими організаціями РФ. Також подискутували, які підрозділи треба поповнювати в першу чергу.

Що таке кілзона на фронті? Що відбувається у кілзоні? Чим кілзона відрізняється від сірої зони в російсько-українській війні? Що роблять бійці у кілзоні, як рятуються від ворожих скидів? Скільки днів піхота сидить на позиціях? Відповідь на усі ці та багато інших запитань пропонуємо у нашому проєкті, присвяченому сірій зоні між українськими і ворожими позиціями, а також кілзоні, яка контрольована дронами.

Із січня 2025 року росіяни просуваються швидше, а вмирають менше. Ми відстежуємо динаміку просування і втрат ворога вже два з половиною роки, і зараз ситуація найгірша. Також читайте в статті про ситуацію на конкретних ділянках фронту.

FPV-дрони — це не чудо-зброя, а пристосування до критичного дефіциту снарядів і мін. Що в нас, що у ворога. Зібрані автором статті дані свідчать про те, що ефективність FPV-дронів низька і порівняно з мінометами і скидами вони не такі й дешеві. Додайте сюди не завжди продумане застосування FPV-дронів деякими командирами, недостатню підготовку операторів і загальну відсутність доктрини. Колишній офіцер армії однієї з країн НАТО пів року воював у складі ЗСУ і скрупульозно записував результати застосування FPV-дронів своїм підрозділом, які виклав у статті для War on the rocks. Texty.org.ua зробили переклад.

На передовій в Україні зона ураження стає глибшою. Дрони середньої дальності можуть розширити «кіл-зону» до десятків кілометрів углиб, пише The Economist.