Росіяни знову обіцяли масштабний наступ цього літа. Проте аналіз червневого просування ворожої армії показує інше: найактивніші атаки зупинялися після кількох днів, а проривів менше, ніж у попередні роки. Texty.org.ua проаналізували темпи і напрямки ворожого наступу в червні й на початку липня: де було найнебезпечніше, де працює лише пропаганда, а де фронт справді посунувся після тривалої паузи.

Усе почалося з того, що на позиції 106-го батальйону на Лиманському напрямку прилетіла КАБ. На жаль, один із піхотинців загинув, ще одного поранило. Забрати важкого 300-го виїхало троє медиків на М113: командир Кос, мехвод Скол і Потапич.

Наприкінці жовтня минулого року чернігівська вчителька Тетяна Стрихар їхала автобусом, коли почула свист ракети, а потім, коли автобус уже зупинився, побачила спалах і почула вибух. Пізніше вона дізналася, що в наведенні російської ракети підозрюють місцеву 16-річну школярку Софію. Нині дівчина перебуває в СІЗО, де Тетяна відвідує її кілька разів на тиждень.

Ми поговорили з кількома військовослужбовцями, які в цивільному житті працювали аналітиками, про те, що допомагає нашій армії ефективно знищувати ворога і тримати оборону, попри шквал внутрішніх проблем. Це люди з різним військовим досвідом. Посаду і характер служби співрозмовників ми не можемо розкрити з міркувань безпеки. Імена також змінені.

Попри всю технологічність російсько-української війни, коні та інші вʼючні тварини можуть бути корисними для української армії навіть в епоху безпілотників. Принаймні росіяни активно використовують віслюків, а робота з мулами є складовою щорічного навчання морської піхоти в США.

Останнім часом зросла кількість випадків, коли «Шахеди» долітають до Києва та інших українських міст. Це не збій у роботі ППО, а результат змін у тактиці ворога. Чому не вдається перехоплювати всі «Шахеди»?

Український наземний дрон Ardal пройшов 17 кілометрів під вогнем, щоб забрати трьох тяжкопоранених бійців. Таким чином українські військові та інженери здійснили за допомогою наземного роботизованого комплексу унікальну евакуаційну місію, що здавалася неможливою.

Що відбувалося на фронті протягом останніх трьох місяців (грудень 2024 року — лютий 2025 року). Завдяки генерал-майору Михайлові Драпатому ситуація на Покровському напрямку стабілізувалася. Та росіяни і далі наступають на інших ділянках. Загалом темпи просування ворога сповільнилися, але, на жаль, зменшилася й кількість убитих окупантів.

Британське видання The Economist проаналізувало нинішню ситуацію на фронті, зокрема і становище української оборони у Великій Новосілці. Texty.org.ua наводять переклад статті.

Рішення про самовільне залишення частини (СЗЧ) формується в різний спосіб і не вкладається в єдиний сценарій. Результати опитування свідчать, що бійці приймали рішення про СЗЧ однаковою мірою як спонтанно (52%), так і продумано (48%). Такі дії можуть бути як результатом тривалого незадоволення та виснаження, так і гострою реакцією на стресову подію. Добровольці не менш схильні до СЗЧ, ніж примусово мобілізовані. Один із ключових факторів, які призводять до СЗЧ, — низький професійний рівень командирів.