Тиждень тому Texty.org.ua опублікували колонку військової кореспондентки Анни Калюжної «Штурмовий полк Х і далі вбиває своїх людей». Чому масштабування штурмових військ — катастрофа». Через дві години після публікації авторці зателефонував керівник управління штурмових підрозділів ЗСУ, командир 33-го окремого штурмового полку Валентин Манько, який не погоджувався з викладеними аргументами.Нижче публікуємо нашу розмову, у якій ми запитали в командира про застосування сили і ям у підрозділах, про те, навіщо в штурмовиків забирають телефони та яку роль у полку відіграє Сергій Коротких, або Боцман, якого пов’язували з неонацистськими організаціями РФ. Також подискутували, які підрозділи треба поповнювати в першу чергу.

Що таке кілзона на фронті? Що відбувається у кілзоні? Чим кілзона відрізняється від сірої зони в російсько-українській війні? Що роблять бійці у кілзоні, як рятуються від ворожих скидів? Скільки днів піхота сидить на позиціях? Відповідь на усі ці та багато інших запитань пропонуємо у нашому проєкті, присвяченому сірій зоні між українськими і ворожими позиціями, а також кілзоні, яка контрольована дронами.

Із січня 2025 року росіяни просуваються швидше, а вмирають менше. Ми відстежуємо динаміку просування і втрат ворога вже два з половиною роки, і зараз ситуація найгірша. Також читайте в статті про ситуацію на конкретних ділянках фронту.

FPV-дрони — це не чудо-зброя, а пристосування до критичного дефіциту снарядів і мін. Що в нас, що у ворога. Зібрані автором статті дані свідчать про те, що ефективність FPV-дронів низька і порівняно з мінометами і скидами вони не такі й дешеві. Додайте сюди не завжди продумане застосування FPV-дронів деякими командирами, недостатню підготовку операторів і загальну відсутність доктрини. Колишній офіцер армії однієї з країн НАТО пів року воював у складі ЗСУ і скрупульозно записував результати застосування FPV-дронів своїм підрозділом, які виклав у статті для War on the rocks. Texty.org.ua зробили переклад.

На передовій в Україні зона ураження стає глибшою. Дрони середньої дальності можуть розширити «кіл-зону» до десятків кілометрів углиб, пише The Economist.

Гранатометник ЗСУ з позивним Дід, ветеран АТО і боєць 107-го батальйону вижив після ворожого удару, залишившись наодинці в лісі. Він провів кілька діб на позиціях і зміг повернутися до своїх, привівши полоненого росіянина.

Тема мобілізації для росіян не нова. Вони всіма засобами зривають процес мобілізації, сподіваючись, що нестача людей у нашому війську дасть їм змогу прорвати фронт. Тепер до пропаганди в соцмережах додалися удари «Шахедами» по ТЦК.

Росіяни знову обіцяли масштабний наступ цього літа. Проте аналіз червневого просування ворожої армії показує інше: найактивніші атаки зупинялися після кількох днів, а проривів було менше, ніж у попередні роки. Texty.org.ua проаналізували темпи і напрямки ворожого наступу в червні й на початку липня: де було найнебезпечніше, де працює лише пропаганда, а де фронт справді посунувся після тривалої паузи.

Усе почалося з того, що на позиції 106-го батальйону на Лиманському напрямку прилетіла КАБ. На жаль, один із піхотинців загинув, ще одного поранило. Забрати важкого 300-го виїхало троє медиків на М113: командир Кос, мехвод Скол і Потапич.

Наприкінці жовтня минулого року чернігівська вчителька Тетяна Стрихар їхала автобусом, коли почула свист ракети, а потім, коли автобус уже зупинився, побачила спалах і почула вибух. Пізніше вона дізналася, що в наведенні російської ракети підозрюють місцеву 16-річну школярку Софію. Нині дівчина перебуває в СІЗО, де Тетяна відвідує її кілька разів на тиждень.