Віктора Суворова називають російським істориком, хоча він давно вже живе у Британії - після того, як перебіг на Захід під час служби в резидентурі ГРУ СРСР у Женеві - aле сам він часто називає себе українцем; його справжнє ім'я - Володимир Різун. Він чудово розуміє українську, якою я ставлю йому запитання для інтерв’ю в рамках серіалу Української служби Бі-Бі-Сі про 1939 рік, хоч і відповідає російською. Його дід Василь Андрійович, каже він, - з Дніпропетровщини, батько - Богдан, також українець.

За 5 тисяч років історії існування боргів за ними завжди стояли певні інституції – чи то «священні» правителі Месопотамії, чи Мойсеїв закон, шаріат або християнське канонічне право. Ці інституції намагалися контролювати борги, щоб уникнути потенційно катастрофічних наслідків для суспільства. І тільки в наш час, пише для часопису "Єврозін" антрополог Девід Гребер, люди почали усвідомлювати: перша ефективна глобальна структура управління створена за великим рахунком в інтересах кредиторів. Переклала: Оксана ДУТЧАК

Жанр біографічної белетристики – цікавий не лише для читача, але і для автора. Це ж можливість для сухого науковця сяйнути своїм літературним талантом, пишучи про улюблену історичну постать, про яку ніхто, крім нього, детальніше не знає. З гарним редагуванням та ілюстраціями це стає захоплюючим чтивом – як для молоді старшого шкільного віку, так і для статечних домогосподарок. Автор: Омелян ТАРНАВСЬКИЙ, "Сімейна бібліотека"

Двадцяті роки ХХ століття належать до періодів яскравого розквіту української літератури. Проте існує стереотипне враження, що в публічних і приватних проявах людського, а не текстового життя тогочасні письменники ходили винятково сірим строєм під червоними гаслами й мусили жити за порядками мало не військової дисципліни. АВТОР: Олег Коцарев

Перший (і найбільш знаменитий) фестиваль «Червона Рута», що відбувся на батьківщині Володимира Івасюка в місті Чернівці, виявився і єдиним за часів радянської влади і за існування СРСР – з 18 по 24 вересня 1989 року. Причому, він став настільки значним проривом в українському культурному житті, що й сьогодні, 20 років потому, його події свіжі в пам’яті багатьох. АВТОР: Микола Поліщук

ZaUAorg завершує трилогію історика Владислава Яценка про стосунки українців і білорусів “ранньомодерних” часів. Сьогодні представляємо вам останню частину – про те, як українці в союзі з московитами захопили столицю Великого князівства Литовського Вільно і як потім воювали проти Москви за контроль над Південно-Східною Білоруссю. Першу частину читайте тут, другу частину - тут.

ZaUAorg друкує продовження статті історика Владислава Яценка про стосунки українців і білорусів “ранньомодерних” часів. Сьогодні представляємо вам другу її частину – про те, як українці в союзі з московитами фактично сплюндрували територію сучасної Білорусі. Початок читайте тут.

Зараз стосунки між Україною і Білоруссю не є такими ефективними, якби могли бути - a колись ми то жили союзниками в одній державі - Великому Князівстві Литовському (ВКЛ), то різали один одного в нещаднім кровопролиттю Хмельниччини. ZaUA.org попросив історика Владислава Яценка розповісти історію стосунків “ранньомодерних” України і Білорусі. Вийшла ціла трилогія. Сьогодні представляємо вам першу її частину – від часів зародження козацтва у Литві і до ідеї Хмельницького приєднати землі південної-східної Білорусі до Гетьманської держави.

Народний Рух зразку 1989-90 років мав бажання щось робити і загалом уявляв, які реформи потрібні країні, але з іншого - навряд чи мав системні погляди на механізм їх реалізації. Що в принципі не можна поставити йому у вину, тому що чіткого бачення того, що робити, не мав тоді ніхто. Автор: Микола ПОЛІЩУК

Пірати настільки приваблюють письменників і режисерів, бо ми знаємо точно, що вони існували — однак не знаємо точно, як саме. Тому факти не стають на шляху завороченого сюжету. Звичайно, є вирізки тогочасних газет — вони яскраві, але явно більше змахують на пропаганду, ніж на факти. “Небезпеку видно у самій їхній усмішці, - писав один такий надійний репортер. - Вони порушують усі закони, і людські, і божі”. Підготував: Артем ЧАПАЙ