Бійці закріпились по напівзруйнованих хатах, намагались тримати оборону, але це було неможливим, бо обстріл був раптовим і загинуло багато командирів. Ці бої тривали не один день. Добровольці бились, допоки не стало зрозуміло, що або смерть, або полон. І багато здались у полон. Інші виходили маленькими групами, іноді це тривало тиждень-два. Переховувались у лісосмугах, рухались вночі. Це дійсно героїзм, бо, окрім декількох афганців, 9 з 10 бійців вперше потрапили на війну. Автор: Олексій Гордєєв

«Тітушки найгучніше репетують «Слава Україні», коли потрапляють в лікарню, – вела далі волонтерка, яку ми мали змінити на чергуванні в одній із київських лікарень. – Так вона підмазуються до лікарів і волонтерів – щоб не пізнали. Якщо чесно, ніхто з майданівців не кричав «Слава Україні», коли їх заносили чи завозили сюди. Та лікарям все одно, кому вправляти щелепу». Згадувала: Тетяна Синьоок

Під час Другої світової Рузвельт сформулював два принципи роботи ЗМІ в умовах війни: 1. американці мають право отримувати від журналістів точні й правдиві повідомлення про війну; 2 публікації не повинні допомагати ворогові. Цензурна досягла такого рівня самоорганізації, коли всі журналісти, ознайомлені з нормами цензурного кодексу, безпомилково і охоче виконували його вимоги. Єдиним «каральним інструментом», який Управління цензури могло застосовувати, це публікація імен журналістів, які перетнули межу дозволеного. Автор: Сергій Лук’янчук

Ми зібрали хронологію подій, що відбувалися в останні дні правління Януковича. Час вказано із деяким відставанням, від кількох хвилин до кількох годин – момент першої згадки, яку вдалося знайти. Художник: Надя Кельм. Збір інформації: Артем Чапай.

Після десятків широких фахових дискусій вирішили реконструювати під ідею меморіалізації Революції гідності усю центральну частину Києва, загалом 70 гектарів. І це правильно. Та меморіал героям Небесної сотні постане в Києві через багато років, якщо не через десятиліття. Незалежно від того, наскільки геніальним буде проект зі створення в центрі Києва Території гідності, він має одну фундаментальну ваду – він не на часі, бо в країні йде війна. Автори: Катерина Бачинська,Олена Зварич

Тьотя Льоля класична перекупка на Привозі – продавала соняшникову олію. Її усатівська садиба засаджена абрикосами та айвою, з яких варили варення, прямо на вулиці, у мідному тазі. А ще одеська кухня, з нахилом в бесарабський бік: борщ, вареники, плацинди з кабаком, пиріжки на пательні, картопляники, голубці та фаршировані перці, які готують у великих чавунних казанах. Її фірмова страва - яловичина шматочками або тефтелі тушковані з чорносливом. Літній хіт - стиглі томати зі смакотющюю смаженою олією! Автор: Дмитро Сікорський, Одеса

«Поміщики та капіталісти шалено опиралися приходу влади більшовиків і тому були безжально понищені» - ця теза вбивалася в голови всім, хто учився в радянській школі. Перелік «багатіїв які опиралися» і чиє майно було відібране «на потреби трудового народу» як правило, обмежувався представниками дворянських родин, чиї землі спочатку роздали селянам. Але ж от лихо – ці люди не були найзаможнішими в Росії. Автор: Дмитро Калинчук

При перейменуванні вулиць і площ вносити зміни в реєстраційні документии на власність, паспорти і тому подібне не потрібно. Іванна Кобєлєва, Український інститут національної пам’яті