Радянська пропагандистська машина ретельно готувала психологічне тло для знищення людей голодом. Коли починається масована пропагандистська кампанія для легітимізації злочинів, спочатку триває процес ідентифікації «ворога». Людей розділяють на «своїх» і «чужих». Конспектував: Сергій Демчук

"Коли везли до Німеччини, з нас знущалися німецькі солдати, по дорозі додому - радянські. Говорили, що насолоджувалися життям у той час, коли радянські солдати віддавали свої життя за Батьківщину, що ми зрадники і не заслуговуємо на життя. Багато кого з нас, у тому числі і військовополоненого Миколу, якого я виходила на горищі, радянські солдати утопили у річці. Дівчат, які працювали на фабриці спалили". Записав: Володимир Голомб

Публікуємо у читабельному вигляді кращі проекти Території Гідності, які реально конкуруватимуть між собою. Всього оголошено чотири конкурси: 1. Створення громадського простору у центрі Києва; 2 Увіковічнення подій Революції Гідності; 3 Створення культурного центру «Український дім на Європейській площі»; 4 Створення музею Майдану. Нам подобається ідея відновити на Хрещатику річку замість дороги. Автор: Орест Зог

Бійці закріпились по напівзруйнованих хатах, намагались тримати оборону, але це було неможливим, бо обстріл був раптовим і загинуло багато командирів. Ці бої тривали не один день. Добровольці бились, допоки не стало зрозуміло, що або смерть, або полон. І багато здались у полон. Інші виходили маленькими групами, іноді це тривало тиждень-два. Переховувались у лісосмугах, рухались вночі. Це дійсно героїзм, бо, окрім декількох афганців, 9 з 10 бійців вперше потрапили на війну. Автор: Олексій Гордєєв

«Тітушки найгучніше репетують «Слава Україні», коли потрапляють в лікарню, – вела далі волонтерка, яку ми мали змінити на чергуванні в одній із київських лікарень. – Так вона підмазуються до лікарів і волонтерів – щоб не пізнали. Якщо чесно, ніхто з майданівців не кричав «Слава Україні», коли їх заносили чи завозили сюди. Та лікарям все одно, кому вправляти щелепу». Згадувала: Тетяна Синьоок

Під час Другої світової Рузвельт сформулював два принципи роботи ЗМІ в умовах війни: 1. американці мають право отримувати від журналістів точні й правдиві повідомлення про війну; 2 публікації не повинні допомагати ворогові. Цензурна досягла такого рівня самоорганізації, коли всі журналісти, ознайомлені з нормами цензурного кодексу, безпомилково і охоче виконували його вимоги. Єдиним «каральним інструментом», який Управління цензури могло застосовувати, це публікація імен журналістів, які перетнули межу дозволеного. Автор: Сергій Лук’янчук