Ми промоніторили 180 телеграм-спільнот і 13 вайбер-чатів українців у Німеччині, Польщі та Чехії. Мета дослідження — виявити проросійську дезінформацію й наративи в середовищі українських переселенців. Час дослідження – грудень 2022 року.

Тут не скидають у батьківську групу в месенджері домашні завдання, не обговорюють поведінку дітей і, звісно, не збирають грошей

Фейкові новини під час вийни викликають паніку, змушують українців сумніватися в своїх силах та спроможності захищатися. Водночас фейки підривають довіру до офіційних осіб та авторитетних джерел інформації. Ми дезорієнтовані, тривожимося, стресуємо, а отже – даємо шанс ворогу.

З початком війни чати антивакцинаторів “очистились” від російської дези та навіть запровадили адміністрування контенту (швидко видаляючи проросійський). Проте зараз вони поступово повертаються до російських тез та наративів.

Конспірологія – невіддільна частина російської пропаганди. І йдеться не тільки про масонів, Сороса та Україну-маріонетку Заходу. У хід іде все: від антивакцинаторства до сатанізму. Лише щоб розхитати суспільство, посіяти недовіру до офіційних джерел інформації та просто знизити рівень критичного мислення. І офіційним заявам від російських інституцій у цьому активно допомагають боти у вайбер-чатах.

Тисячі українців продовжують сидіти у вайбер-чатах – обговорювати війну та отримувати звідти інформацію. А чати месенджера Viber продовжують бути розплідником фейків, паніки та російської дези.

Поки в Україні йдуть активні бойові дії, у вайбер-чатах шириться не тільки російська дезінформація, а й шахрайські схеми.

Поради психолога-психотерапевта В'ячеслава Халанського та команди месенджеру Viber.

Якщо ви маєте дітей дошкільного чи шкільного віку, то вам складно оминути участь у бодай одній вайбер-спільноті. Більшість батьківських, сусідських та будинкових чатів – саме у Viber, одному з найпопулярніших месенджерів серед українців (за даними InMind). І там часто перебувають люди, котрі пишуть щось, на вашу думку, неадекватне і зривають усі конструктивні обговорення. Ми розібралися чому і що з цим робити.Авторки: Оксана Міхеєва, професорка кафедри соціології Українського католицького університету; Ірина Ейгельсон – кандидатка психологічних наук, конфліктологиня. Обробка та анонімізація даних: Юлія Дукач.