#евакуація
Знайти кішку на "пекельній трасі". Жителька Бердянська повернулася за загубленою тваринкою у Василівку
Ця історія відбулася наприкінці липня — на початку серпня на "дорозі життя", що веде з окупованого Приазов’я до Запоріжжя. Альона Авербах з Бердянська, кішка якої загубилась у Василівці під час евакуації, через місяць пошуків повернулася за нею. "Ви та сама дівчина, яка шукає кішку? Про вас тут усі знають", — казали їй люди, які по кілька днів чекали в автоколоні з машин і автобусів, прориваючись з евакуації. Оголошення про зникнення висловухої британки Альона Авербах розмістила у 13 спільнотах: у вайбері, телеграмі та фейсбуку. Також видрукувала кілька примірників і передала їх перевізникам, які їздять через Василівку
"Сиділка обікрала хворого, зачинила й поїхала". Історії харківських волонтерів про евакуацію
"16-річна дівчина втекла від обстрілів на Донеччині, сама дісталася місця збору й попросила волонтерів вивезти її. Але вони не можуть. Дівчина неповнолітня, а 75-річна бабуся, яка залишилаcь у підвалі свого будинку в Миколаївці, онуку не відпускає.Не зрозуміло, на кого чи на що вона чекає: чи на “русский мир”, чи на наших військових, чи на припинення бойових дій", — Георгій Зейков, координатор складної евакуації харківського фонду Rescue Now описує одну з багатьох проблем, перед якими постають волонтери.
$500 за автобус Херсон – Варшава. На окупованих територіях налагоджується індустрія виїзду в ЄС через Росію
Нещодавно віцепрем’єр-міністр та міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук закликала мешканців окупованої Херсонщини виїхати з області шляхами, які дозволяють росіяни, зокрема через окупований Крим. «Тексти» вирішили нанести на карту основні маршрути, які пропонують організовані та напівофіційні перевізники.
ОБСЄ провалила евакуацію: вивезла лише іноземців, не подбавши про українців, з якими ще й розірвала контракти – Politico
Попри кількатижневі попередження про російське вторгнення в Україну, ОБСЄ виявилась неготовою відреагувати на напад – вона хаотично евакуювала свій міжнародний персонал з України, не подбавши при цьому про українських працівників.
“Ми вже не впізнаємо Попасну на фото”. Історія мами й доньки, які пережили обстріли у своєму домі
"Коли твоє минуле виривають, як аркуш з книжки, а потім зминають і викидають, це неможливо прийняти, – каже Катерина Радіонова з міста Попасна на Луганщині. – Живи заново, починай з нуля… Шок неймовірний. Я не була до цього готовою. У мене стався нервовий зрив, у мами також”.Катерині 28, вона відрізняє “Град” від “Смерчу”, знає про життя в підвалі без комунікацій і під обстрілами. А також, як це – вдруге залишати рідний дім та їхати в невідомість.
Шлях до свободи: семеро у “дев’ятці” три доби проривалися з Бердянська до Запоріжжя
"Куди ти поїдеш? Тут хоч не стріляють", – чула я від багатьох людей. Їм теж в окупації некомфортно, але страх перед невідомим паралізує бажання жити вільно.До війни 230 км від Бердянська до Запоріжжя (через Василівку) маршруткою можна було подолати за 3 год. У травні бердянцям і маріупольцям знадобилося на це три доби, які вони провели у страху й невідомості, – такою виявилася ціна свободи.