Бюджет держави - це документ, яким платники податків дають виконавчій владі настанови, які засоби ця влада має в своєму розпорядженні, які суми і на що вона може витрачати. Тому бюджет приймає парламент - вищий орган представницької влади. Неприйняття бюджету в демократичних країнах означає відставку уряду. Витрачання коштів, не відображених в бюджеті, вважається самоуправством і має наслідком не тільки політичну відповідальність. Рахував: Володимир РАПОПОРТ

Обсяги валового українського боргу становлять 93,5% ВВП – цю лякалку прес-секретар Миколи Азарова Віталій Лук’яненко озвучив уже кілька тижнів тому, але «хвилі» від неї йдуть ще й досі. Переважна більшість копіпастерів мережі та новино-генераторів розібрали пана Лук’яненка на цитати, бо ж 93,5% - це «майже 100%!». І нікому нема жодного діла до того, яка частина з того – це реальні борги держави, а яка – приватна справа окремих компаній. ZaUA.org спробує розібратися, чи варто лякатися великих цифр. Рахував: Тимофій КРАМАРІВ

Після бійки в міністерстві економіки, коли міністр Цушко побив «тендеровика» Яценка громадськість знову звернула увагу на махінації з тендерами. Пішов слух начебто перевірених «тендеровиків» виганяють з міністерства. Але з усіх членів клану міністр вигнав тільки двох. Героїв серіалу вивчав: Тимофій Крамарів

Ухвалення і оприлюднення бюджетного закону традиційно супроводжується запитанням: хто отримав найбільший зиск? Чи не найчеснішу відповідь дає один з додатків до головного кошторису країни – розрахунок втрат від податкових пільг. На 2010 рік Кабмін Миколи Азарова запланував втратити понад 29,5 мільярдів гривень без урахування податкових канікул „Нафтогазу”. Це 2,72% ВВП або два бюджети Міноборони. Хоча реально принаймні половину цих пільг можна було б скасувати. Пільги у бюджеті-2010 рахував: Тимофій КРАМАРІВ

Нещодавно бачив дослідження психологів - мовляв, до влади прийшли люди розсудливі, прагматики, а опозицію їм тепер складають люди емоційного образу думки, романтики. Не будучи психологом, звертав увагу на характер критики договору "Газ-Флот". У цій критиці, справді, багато емоцій і невірних тверджень, самозалякувань і образних порівнянь. З іншого боку - як людина раціональна - я впевнений, що саме з розсудливого, раціонального боку угоди не витримують критики. Рахував: Володимир РАППОПОРТ, бізнес-консультант

Новий уряд України був затверджений 11 березня 2010 року - декларувалося, що в ньому зібралися фахівці, здатні виправити економіку України. Ці фахівці, знаходячись 2 роки в опозиції, виробили ясну і чітку програму дій, яку тепер готові реалізовувати. Давайте подивимось, що насправді вийшло з цих обіцянок. Рахував: Володимир РАППОПОРТ

Навіщо військові дії, коли країну можна захопити економічним шляхом? Згідно інформації, яку отримала газета "Дзеркало Тижня", уряд Януковича-Азарова збирається здати весь енергетично-паливний комплекс, зробити російські підприємства недоторканими і навіть відмовитись від імунітету щодо рішень російських судів. Таким чином, Янукович фактично відкриває шлях до економічної окупації України, та відмовляється від незалежності країни. Виходячи з останніх подій це означає, що діюча влада хоче бути частиною Росії, і задовільнитися тими урізаними повноваженнями, які їм залишить російське керівництво. Схоже, що обіцяні віртуальних 40 мільярдів по флоту - ціна, саме за цю угоду, а не за базування російських кораблів в Криму. Саме за таку ціну Янукович погодився продати незалежність, в тому числі і свою.

Сьогоднішнє становище в царині українського товарного виробництва значно катастрофічніше, ніж це випливає із звітів органів статистики. Зараз я спробую пояснити, чому. Чесно кажучи, мені дуже дивно чути, наприклад, тези про те, що «підприємство працює на 5% потужностей». Таку звітність я чув, зокрема, щодо безнадійно зупиненого горілчаного заводу в Маріуполі. «5 відсотків» його роботи відносились до магазину і бару, розміщених на колишніх виробничих площах. Статистику вітчизняної недопромисловості вивчала: Соня ПОЛЧОК, в рамках проекту "Естетика сучасної України"

Держава стандартизує все, що бачить, аби потім чиновники могли ці стандарти «не застосовувати». Стандарти розглядав Тимофій Крамарів