Зараз, коли вже відомі прізвища тих кандидатів, які виходять у другий тур, ми маємо два тижні - щоб зважити, чого нам чекати у випадку обрання одного чи другого претендента. Хоч традиційно й прийнято говорити, що «обоє вони однакові» і «обоє гірші», все ж таки бачення перспектив країни і управлінські навики у обох різні. Досвід управління Ю і Я порівнював: Микола ПОЛІЩУК

Мабуть, єдина сфера, де Україну і Грузію навряд чи можна порівнювати напряму - антикризові проекти. Шлях виходу грузинів з кризи особливий, бо пов'язаний не стільки з фінансовими проблемами, скільки із повоєнною ситуацією після п’ятиденної війни з Росією в серпні 2008 року. $4,5 млрд., що їх виділили країні іноземні донори, стали по суті головним стабілізатором грузинської економіки, гальмом для соціальних потрясінь. А відносна прозорість використання цих ресурсів (принаймні публічне обговорення конкретних сум на конкретні напрями) ще й додало балів діючій владі. І саме такої прозорості українським чиновникам би повчитися. Частина перша - про грузинський досвід реформування податкової системи

Те, що прихід зими для вітчизняних комунальників автоматично означає настання стихійного лиха - не новина, а традиція ще з радянських часів. Однак нинішні снігопади та морози показали: інфраструктура, котра забезпечує життя українців, не просто не працює як слід - вона на межі повного розвалу. Показовий приклад - Дніпродзержинськ. Три аварії на водоводі, знеструмлення електропостачання, відключення котельні та опалення в одному з мікрорайонів, параліч на вулицях міста. І усе впродовж одного тижня. АВТОР: Микола Крос

Читайте закінчення історії "першої газової війни" очима інсайдера - наш редактор відділу економіки в 2005-06 роках працював начальником прес-центру НАК "Нафтогаз України". Автор: Сергій Лук'янчук, спеціально для УП

Вранці першого дня нового 2006 року мене розбудив дзвінок мобільного телефона. Дзвонили з приймальні голови «Нафтогазу» Олексія Івченка. «Терміново їдьте в «Укртрансгаз». Росія тільки що почала перекривати постачання газу в Україну». АВТОР: Сергій Лук’янчук, редактор ZaUA.org (в 2005-06 роках – начальник прес-центру НАК «Нафтогаз України»)

"Десятиліття тому ми не мали консенсусу щодо того, як назвати роки, котрі чекали нас попереду - і це можна було б вважати тривожним знаком. Нульові? Подвійні нульові? Дірочки? Бублики? Всі ці назви пропонувалися для майбутнього, поки 90-ті добігали кінця. І навіть коли всі рекламники вкупі з редколегіями провідних газет країни не змогли вигадати вбивчу назву заздалегідь, навіть тоді ми були впевнені - принаймні до кінця десятиліття ця проблема вирішиться сама собою". Ребекка Мид із журналу "Нью Йоркер" пробує пояснити, чому для останніх 10 років американці так і не придумали назву. Читав і перекладав: Сергій КЛИМКО

Рік, що минає, бізнес-тренери мають записувати червоним абзацом у підручники з управління як приклад найбільш вдалого використання кризи і виборчої кампанії на користь конкретного бізнесу. Коли озираєшся назад, здається, що за 2009-ий налобіювали більше, ніж за всі попередні роки, разом узяті. Чому навчила криза український бізнес з'ясовував: Тимофій Крамарів

Вчора зайшов в супермаркет купити пачку жуйки. І тут же зрозумів: зробив дурість. У магазині було так багато народу, що я розвернувся і пішов геть. А що мені залишалося робити, якщо в тому супермаркеті деякі люди стояли аж з трьома візками, навантаженими продуктами? Найцікавіше те, що в цих візках були продукти на будь-який смак, крім солі, сірників і борошна, - товарів першої необхідності Економіко-новорічною філософією переймався: Антон ЗІКОРА