Ми не дочекалися “зеленого коридору”. Через два місяці після початку війни вирушили з окупованого Бердянська своєю машиною разом з такими само зневіреними людьми, коли зрозуміли, що в рідному місті стало зовсім небезпечно. Просто долучилися 30-ми до колони, про яку напередодні дізналися з вайбер-чату

На вулицях тимчасово окупованого Бердянська російські військові патрулі можуть забрати будь-кого, перевіривши паспорт та вміст телефону. Затримують і мордують активістів, чиновників, підприємців, селян. Щодня містяни дізнаються про нові й нові арешти. Учасників мітингів, що відбувалися упродовж перших трьох тижнів окупації, російські військові викрали й катували, змусивши записати відео із закликами до примирення.Як це було, і що відбувається сьогодні в курортному місті на березі Азовського моря – в матеріалі з Бердянська.

“На 4 травня записалося 708 осіб, на 5 травня – 530, на 6 – вже 340", – швидко відповіла жінка зі списком у руці перед відділенням "ПриватБанку". "Це запис на отримання готівки з карток” – пише на своїй фейсбук-сторінці жителька Бердянська Анжеліка Бабич, розповідаючи, як місцеві жителі виживають у місті, тимчасово окупованому армією РФ:

Снаряди прошивають будинки наскрізь. Я бачив наскрізні діри у багатоповерхівках, розміром з цілий поверх. У моєму районі бомба потрапила прямо у приватний будинок – усі, хто там був, загинули.

12-річного Артемка поховали у дворі через п'ять днів після смерті. Мама продовжувала щодня розмовляти із загиблим сином. Сусіди виїхали, а вона залишилася у підвалі, щоб бути поруч. Це одна із тисяч жахливих історій про злочини російської армії у заблокованому Маріуполі, які щодня чують волонтери від тих, хто вирвався з пекла. Там залишилося ще 160 тисяч мирних мешканців (як заявив мер 28 березня). Бердянськ – тимчасово окупований російською армією, але з нього є можливість виїхати далі.

Пресслужба Військово-морських Сил України повідомляє, що в порту тимчасово окупованого Бердянська знищено російський великий десантний корабель "Орск".

Курорт у Бердянську – це узбережжя коси та набережна. У самому місті турист, ймовірно, сходить на прогулянку у парк ім. Шмідта – єдиний у нижній частині Бердянська. Потім відвідає кілька музеїв: художній, краєзнавчий та музей історії міста. На цьому популярні міські курортні локації майже вичерпуються. Гуляти вулицями – задоволення сумнівне і для туристів влітку, і для місцевих мешканців увесь рік: забагато сонця й вітру, замало дерев і затінку, немає затишних куточків для відпочинку.