Вибір редакції

Статті

Один день із життя школяра. Як ми виживали у вересні, плакали та сміялися

Вересень, 07:00 ранку. Будильник вириває з уривчастого сну. Рука тягнеться до телефона, щоб вимкнути нав’язливу мелодію й автоматично розгорнути сповіщення «Києва цифрового». Екран звично стає жовто-зеленим із червоними вкрапленнями. Це «світлофор» початку й кінця повітряних тривог. У вересні їх було 190. Загалом 243 години 14 хвилин, або понад 10 діб. Перше нагальне питання: вести чи не вести дитину в школу? Ми живемо з восьмирічним сином удвох, тато у війську, в мене робота, а рідні поруч немає.
Журналістика даних

Крива Росії. Чи рухається ворог до поразки

Texty.org.ua створили ЦІЛКОМ СУБ’ЄКТИВНУ модель оцінки ситуації в Росії. Ми врахували показники з різних сфер життя — від стану економіки до подій на фронті та настроїв усередині країни — й оцінили вагу кожного з них. Наприклад, дефіцит бюджету — вагоміший чинник, ніж невдоволення народу. Всі обрані показники ми звели в єдину криву, щоб побачити, куди в сукупності рухається Росія: зберігає запас міцності чи наближається до виснаження, а отже, нездатності продовжувати війну чи навіть розпаду.
Статті

Повністю захистити неможливо. Як Україні збудувати енергосистему, яка легко відновлюється

Осінь у Києві почалася з відключень електроенергії. Росіяни б’ють по опорах високовольтних ліній електропередачі дронами з новою бойовою частиною, яка не просто вибухає, а перерізає метал. Одночасно завдають ударів по електропідстанціях.Чи впораються українські інженери із цим викликом і якою має бути наша енергосистема в майбутньому, розповідає інженер Іван Григорук, почесний енергетик, віцепрезидент Energy Club.
Журналістика даних

«Вони вже тут». Хто і як «завозив» мігрантів в український інформаційний простір

23 травня 2026 року на майдані Незалежності в Києві відбувся мітинг проти залучення іноземної робочої сили та трудової міграції. Молодики в масках тримали прапори ультраправої спільноти, дівчата стояли з плакатами «Україна для українців» і «За білу Україну». На цій та інших акціях у різних українських містах зібралося кілька десятків людей, проте в соцмережах писали про «масові мітинги по всій Україні».Читати англійською
Фрагменти

Росія розганяє кампанію за «Майдан Миру» на тлі ударів по Києву: Кремль намагається примусити Україну до капітуляції

В українському сегменті соцмереж активно просувають заклики до протестів проти влади й за «мир». Цього разу кампанія розгортається одночасно з масованими ударами по Києву, щоб створити скоординований тиск на українське суспільство.
Статті

Від «геноциду» до політичного тиску на Україну. Як змінилася риторика польського Сейму за 15 років

За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог щодо того, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося.
Статті

Тренд на перемогу. Росіяни на фронті майже перестали просуватися, а їхні втрати різко зросли

На початку червня ми публікували черговий аналіз поточної ситуації на фронті. Сьогодні пояснюємо, що змінилося з часу минулої публікації. Розглянемо динаміку розвитку подій на кожній ділянці фронту з півночі на південь, подивимося, які рубежі було втрачено чи відбито та яку тактику застосовували сторони.Читати англійською
Статті

Що мені дала Україна? Держава допомогла вирватися з бідності й дала шанс побудувати своє життя

Завдяки державі Україна я дожила до повноліття. Для більшості дітей цю роль відіграють батьки. Мені з ними не дуже пощастило, тому в певний момент цю функцію — криво, бюрократично, неідеально — виконала держава через людей, які її представляли.
Журналістика даних

Тихий колапс Верховної Ради. Чому парламент дедалі гірше ухвалює закони

Депутати втомилися. Через це в Україні розгортається тиха парламентська криза. Монобільшості дедалі важче зібрати голоси. Обранці дедалі менше часу сидять у залі. Якщо з 2019-го по 2022-й засідання тривали мінімум п’ять годин, то останніми роками тривалість засідань і кількість голосувань поступово зменшуються.Консультант: Тарас Шамайда
Статті

Прозасідалися. Чому ніхто не знає, наскільки Київ готовий до зими

Київ майже напевно чекає важка зима. Росія битиме по столичній енергетиці та інфраструктурі, і питання лише в тому, скільки часу потребуватиме відновлення. Разом із тим критеріїв інфраструктурної «стійкості» немає. Центральна влада погоджує «заходи» й «кошториси», але бракує стандарту, за яким можна визначити «готово» чи «не готово», звідси й нескінченні наради. На жаль, простим українцям логіка підказує одне: треба готуватися до найгіршого.