Вибір редакції

Статті

Від «геноциду» до політичного тиску на Україну. Як змінилася риторика польського Сейму за 15 років

За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог щодо того, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося.
Статті

Тренд на перемогу. Росіяни на фронті майже перестали просуватися, а їхні втрати різко зросли

На початку червня ми публікували черговий аналіз поточної ситуації на фронті. Сьогодні пояснюємо, що змінилося з часу минулої публікації. Розглянемо динаміку розвитку подій на кожній ділянці фронту з півночі на південь, подивимося, які рубежі було втрачено чи відбито та яку тактику застосовували сторони.
Статті

Що мені дала Україна? Держава допомогла вирватися з бідності й дала шанс побудувати своє життя

Завдяки державі Україна я дожила до повноліття. Для більшості дітей цю роль відіграють батьки. Мені з ними не дуже пощастило, тому в певний момент цю функцію — криво, бюрократично, неідеально — виконала держава через людей, які її представляли.
Журналістика даних

Тихий колапс Верховної Ради. Чому парламент дедалі гірше ухвалює закони

Депутати втомилися. Через це в Україні розгортається тиха парламентська криза. Монобільшості дедалі важче зібрати голоси. Обранці дедалі менше часу сидять у залі. Якщо з 2019-го по 2022-й засідання тривали мінімум п’ять годин, то останніми роками тривалість засідань і кількість голосувань поступово зменшуються.Консультант: Тарас Шамайда
Статті

Прозасідалися. Чому ніхто не знає, наскільки Київ готовий до зими

Київ майже напевно чекає важка зима. Росія битиме по столичній енергетиці та інфраструктурі, і питання лише в тому, скільки часу потребуватиме відновлення. Разом із тим критеріїв інфраструктурної «стійкості» немає. Центральна влада погоджує «заходи» й «кошториси», але бракує стандарту, за яким можна визначити «готово» чи «не готово», звідси й нескінченні наради. На жаль, простим українцям логіка підказує одне: треба готуватися до найгіршого.
Статті

«Никаких своих не существует». Загороджувальні загони, «ями» і «дерево правди» — військові свідчать про 225-й полк

«Командиры, увага. По “своим” напоминаю — никаких своих не существует. Существует конкретно по рации запрос — “дозвіл на рух”. Все остальное — это противник. Все, что движется, — противник. Все, кто бегут с позиций, дезертиры — это тоже противник. Придерживайтесь этого правила. По своим, по бегущим несанкционированно… И, сука, утрымуйте рубежи, потому что так можна до Киева отступать. Поэтому отступать — отставить, сука».
Статті

«Волинська різня». Хто конструював польсько-український конфлікт

Розслідування Texty.org.ua про мережу польських, українських і російських діячів, які перетворили історичну трагедію на інструмент політики.Читати англійською
Статті

Великі очікування і системні обмеження. З якими викликами зіткнеться Драпатий

Можливо, найскладнішим випробуванням для нового головкома ЗСУ Михайла Драпатого стане навіть не ситуація на фронті, а внутрішній опір у кабінетах Генерального штабу, командувань та управлінь. Армія завжди і скрізь, як велика інституція, має потужний імунітет до змін. Суспільство вітає нового головкома, але варто задуматися про весь масив проблем, із якими він зіткнеться. Про це ми поспілкувалися з Миколою Бєлєсковим, військовим аналітиком, старшим аналітиком фонду «Повернись живим» і головним консультантом Національного інституту стратегічних досліджень.
Статті

Відставка Федорова. Зеленський зробив помилку, яка наближає нас до поразки у війні

«Штурмові» війська Сирського, які він майже повністю скопіював із російських зразків, перемогли технологічний, обґрунтований даними, стратегічний підхід Федорова*. Звільнення першого в історії України міністра оборони, який має всі потрібні якості: розуміння технологій, досвід реалізації стратегічних проєктів та реалістичну теорію перемоги, є чудовим подарунком ворогу.