Статті

Чи чогось варті самокопання наших авторів і їх постійне звернення до історичної тематики? Взагалі чого варта сучасна українська література, чи привносить вона щось нове у цей світ? Для розуміння відповіді на ці питаня важливий погляд з боку. І ТЕКСТИ звернулися до британця, котрий перекладає і досліджує українську літературу. УкрСучЛіт оцінював: Уїллеам Блакер, Кембрідж

Редакційний колектив "Текстів", а також наші автори та однодумці з числа спільноти сайту регулярно спілкуються на тему того, якими мають бути ЗМІ у сучасному світі потужного продукування та споживання інформації. Нещодавно в поле нашого зору потрапив програмний текст, який майже повністю відповідає нашому баченню про те, якими повинні бути сучасні медіа, і якими медіа хотіли б бути ми самі. Пропонуємо вашій увазі "Маніфест повільних ЗМІ".

Віктор Федорович Янукович, як дитя вугільно-металургійної галузі, взагалі чужий сільській романтиці. Йому незрозуміло, що таке танці у сільському клубі чи отримання пшениці на пай. Його візити по селах миттєві і нагадують рейди розвідників на чужу територію. Блискавичний приліт, церемоніальне дійство і миттєве відбуття – ось їх характеристики. Автор: Микола ПОЛІЩУК

Минає рік із того часу, як ми вирішили провести соціальний експеримент - спробували запустити ЗМІ, котре б фінансувалося за рахунок пожертв читачів. Через рік змушені констатувати – експеримент провалився. Це розчаровує. Щомісяця ми збирали дрібних пожертв в середньому на 1200 грн. Цього вистачає, щоб опублікувати приблизно ТРИ, іноді чотири матеріали. Але навіть при цьому ми чуємо від усе більшої кількості людей, що вони і їхні знайомі знають і читають ТЕКСТИ. "Читаюча публіка знає", - почули від одного іменитого колумніста. Це надихає. Наша щомісячна аудиторія коливається у межах 10 - 15 тисяч унікальних відвідувачів. Це цілком співставно з Texas Tribune, впливовим техаським виданням (населення Техасу 28 млн, але проникнення інтернету значно вище ніж в Україні) котре теж існує на пожертви громадян.

З 1 жовтня цього року вступає в силу анонсована владою «Пенсійна реформа». Вона погіршує становище майбутніх пенсіонерів та отримувачів спеціальних пенсій, але принципово не змінює ситуації. У нас продовжуватиме діяти солідарна система, введення в дію елементів накопичувальної системи відкладено на невизначений термін. Аналіз цього закону дає змогу побачити, чи є він реформою та в який бік направлені новації.

Ти розмовляєш із інвестиційним банкіром із Нью-Йорка, й він каже: Ніхто не купить цього лайна. А ні. Зачекай. Німецькі земельні банки куплять! Коли банк Морган Стенлі розробив надзвичайно складні схеми з дефолту кредитів, які мусили провалитися з такою точністю, що їхні власні продавці робили ставки на їхній провал — головними покупцями були німці. Читайте на "Текстах" другу частину статті Майкла Льюіса про національний характер німців, який визначає їх ставлення до економіки, євреїв та європейської валюти. Автор: Майкл Льюі, vanityfair

Яким чином визначити соціальні/професійні зв'язки між 450 депутатами ВР? Можна було використати декілька способів, однак ми обрали показник, що можна точно перевірити: факт спільної роботи над законопроектами.Автор: Анатолій Бондаренко

Поки Греція та Ірландія вже порвані на економічні клапті, а Португалія, Іспанія та, можливо, навіть Італія потроху починають смердіти – тільки одна нація може врятувати Європу від фінансового Армагеддону. Це Німеччина, яка дуже цього не хоче. Один іронічний факт – як-от те, що саме банкіри з Дюссельдорфа виявились останніми обманутими дурнями в шахрайстві на Волл-стріт – швидко накладається на інші іронічні факти в цьому дослідженні Майкла Льюіса. Він описує ставлення німців до грошей, екскрементів, нацистське минуле країни – та як усе це допомагає пояснити дивний новий статус Німеччини. Друга частина статті "ЦЕ Ж ЕКОНОМІКА, DUMMKOPF! ЯК ЧЕСНІ НІМЦІ НЕ ПОМІТИЛИ ЛАЙНА"

Якось тиждень тому, мені довелося спостерігати жалюгідне, утім, потішне видовище. П’яний «ветеран-афганець» (така собі гарматна тушка), п’яний «в дупло», брудний і немитий, лаяв по чім світ «хачів». Далі, не втримавшись на ногах, цей «біложопий» сів у багно посеред так званої клумби з квітами – одинокого чорнобривця, посіяного в намулу, у шині з під гордості радянської техніки «камаза». Мені ж подобається, як Київ урізноманітнюють мігранти. З мігрантами тусувався: Олесь Кульчинський, перекладач, сходознавець

Наші симпатії та антипатії визначені не чеснотами політичних сил, а тим - "Наші" вони чи "Ненаші". "Добрі" - це ті, хто, умовно, "за нас". "Погані" - ті, хто проти. Відомо, що саме Штати колись озброїли Талібан і допомагали Аль-Каїді. "Ну та й що, що вони релігійні фанатики, - думало американське курівництво. - Головне - що антикомуністи!" Ісламісти справді не любили "совіти", і справді допомогли вибити радянські війська з Афганістану... а потім зайнялися американськими друзями. Автор: Євген Лакінський