Статті

Похмурого ранку 29 січня 1918 року біля станції Крути почався бій, якому судилося стати наріжним каменем української міфології Визвольних змагань. Вже за два місяці, під час урочистого поховання, були вперше сказані слова про українські Фермопіли і про небувалу самопожертву бійців Студентського куреня Січових стрільців. Пишаючись героїзмом студентів, урядовці тоді й словом не обмовилися про ще живих реальних героїв Крут – юнаків (курсантів) 1-ї Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького.Автор: Дмитро Калинчук

Якщо головною метою створення кадастру було намагання зробити прозорою інформацію про землю, її продаж та різні «оборутки» , щоб з рештою покласти їм край, то частково ця мета вже виправдала себе. Адже у всій красі став видним широченний розмах земельних дерибанів із порушенням законодавства України. Вивчав мапу Андрій Плига, командир Дружини охорони природи «Зелене майбутнє».

Китай понад тридцять років проводить найбільшу й найуспішнішу програму з євгеніки, яка наближає його дедалі швидше піднесення до статусу світової надпотуги. Я переживаю, що це становить певну екзистенційну загрозу західній цивілізації. Проте найбільш імовірним наслідком стане те, що Америка та Європа ще кількасот років бігтимуть слідом, але пастимуть задніх, доглядаючи нашу анти-спадкову політичну коректність до її фатального кінця. Автор: Джефрі Міллер, еволюційний психолог, Нью-Йоркський університет та Університет Нью-Мехіко.

Спілкуючись у інтернеті з патріотами, я дізнався багато нового про російськомовних українців. Отже Укрнет прямо-таки відкрив мені очі. Виявилось, що російськомовні мешканці України - це якісь дивні і маловідомі істоти. По-перше, усі російськомовні слухають і вшановують блатний "шансон". Потім, біблією усіх російськомовних є книжки Олеся Бузини. Та й взагалі вони - українофоби: люблять Росію, Сталіна і "Дєнь Пабєди". Усі російськомовні - або зайди-окупанти, або їхні посібники. Вони, безумовно, не є українцями: адже усі українці говорять українською і шанують Своє Українське. Російськомовні ж - совки, плебс і гумус. Автор: Євген Остапенко, народжений російськомовним

Те, на що багато виборців так довго чекали, нарешті сталося: народні депутати з фракції ВО «Свобода» в п’ятницю, 11 січня, нарешті зареєстрували низку своїх самостійних законопроектів. Попри очікування чогось на кшталт люстрації комуністів чи заборони радянської символіки, свободівці видали нагора проекти законів щодо змін в економіці та соціалці. Усі наче списані з праць вождя Жовтневої революції Володимира Леніна у стилі «землю – селянам, заводи – робітникам». В законотворчості свободівців розбиралась Ярослава Мовчун.

У шахтарських селищах Донбасу українська держава, як така, не діє з моменту її проголошення. Край живе за неписаними правилами криміналітету та вугільної мафії, давно вже будучи фактично самостійною державою, таким собі анклавом всередині України. У Донбасі діє адат - так в ісламських країнах називають сукупність звичаїв і народної юридичної практики в різноманітних сферах відносин. Неформальне право досліджував: Денис Казанський

Оперуповноважений «механічними рухами рук із сторони в сторону відірвав голову від зазначеного трупа невстановленого чоловіка, помістив її в поліетиленовий пакет темного кольору та разом із заступником начальника відділу карного розшуку вивезли відділену голову трупа з місця події до однієї із водойм, розташованої неподалік сміттєзвалища, де й втопили», - все це щоб не порушувати кримінальну справу. Продовжуємо вивчати реєстр судових рішень, цього разу у нашому фокусі "зловживання владою". Кого ж насправді судили за зловживання владою чи службовим становищем в Україні – дізнавалася Галина Будівська.

Гротеск Депардьє дав привід французам згадати усі гріхи Росії і Путіна. Одне видання цікавиться, що ж власне має робити міністр культури Мордовії, яким запропонували стати Депардьє. Й іронізує, що попри «табірну» репутацію республіки (а саме там сидить Надія Толоконнікова з Pussy Riots), культура там таки є і міністр має захищати ерзянську і мокшанську мови. Огляд преси робив Євген Лакінський

Роман - динамічний та захоплюючий текст про повстанця Данила Червоного. Втім, письменник передав куті меду – обох ворогів Червоного сміливо можна записувати у його фан-клуб. Червоного як людини у тексті немає, образ позбавлений мотивації, переживань, внутрішніх змін. Боївка у романі - чотири «картонні ляльки» з іменами, що скрізь ходять за лідером і нічого без нього не роблять. Полярність та поверхневість зображення, цілком в стилі масової літератури, припаде до вподоби невибагливому патріоту, який хоче захопливу книгу з "нашим" незламним героєм. Читав і перевіряв: Тарас Фасоля

Попри серйозні виклики і проблеми, з якими стикаються усі без винятку сучасні християнські конфесії, віра залишається одночасно культурним кодом, моральним імперативом і запобіжником від духовного зубожіння для мільйонів людей. Виправити вади сучасної Церкви можна із середини, не полишаючи її. Ця стаття відповідь на текст «Сім смертних гріхів християнства» Автор: Костянтин Воздвиженський