Статті

Коли я вперше їхала на навчання за кордон мої знайомі, родичі й друзі засипали мене десятками запитань, найпопулярнішими серед яких були: «Як ти туди потрапила і що для цього потрібно зробити?» й «Чи ти повернешся?». Нічого дивного, враховуючи те, що лише влітку минулого року потік української молоді за кордон збільшився до 20 тисяч осіб на рік. Навчання порівнювала: Ярина Михайлишин, студентка Школи суспільних наук Інституту філософії і соціології Польської академії наук, Варшава

З 1 січня 2013 року запроваджена нова процедура реєстрації на нерухомість. Відтепер власність реєструє новостворена Державна реєстраційна служба або нотаріуси в новому єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте не усі положення передбачені законом діють на практиці. ТЕКСТИ вивчали, як тепер купити/продати свою нерухомість. У нових правилах розбиралася: Антоніна Бажан, графіка: Надя Кельм

Вибачте за неапетитність образу, але для мене символом суспільної трансформації Польщі став прапорець із написом «Це мій песик зробив!», який був турботливо кимсь встромлений у купку собачого лайна. Цю купку із прапорцем я побачив просто перед варшавським будинком, у якому винаймав мешкання. Вочевидь, цей символ потребує тлумачення. Історію ідей, котрі привели до успіху вивчав: Олександр Зінченко

Навесні цього року пройдуть вибори до Курултаю – національного з'їзду кримських татар. Ця подія, що проходить вже ушосте за останнє сторіччя, має всі ознаки визначної і історичної. І справа не тільки в новій системі виборів, новому поділі повноважень та структурних обов’язків, але і в нових обставинах, якими супроводжується трансформація колишнього національно-визвольного руху у протодержавні самоврядовані структури. Татарське самоуправління вивчав: Мартин Богун

Історичні пам'ятники Донбасу здебільшого перебувають у жахливому стані, а деякі й зовсім втрачені назавжди. Ні місцева, ні державна влада жодним чином їх не підтримує. Поширення руїни досліджував Денис Казанський, більш відомий як Frankensstein.

Фільм Валентина Васяновича «Звичайна справа» демонструється у кінотеатрах. Герой якого лікар-психотерапевт втомлюється від себе і від людей, які його оточують. Зрештою, здається немає нічого простішого як сісти під кінотеатром і фільмувати на камеру звичайного українського обивателя - середньої статури, середнього зросту, з середнім животиком, вічно похнюпленим обличчям і у сірій куртці. Невже українським режисерам поки що немає чого сказати? Автор: Вікторія Хоменко

Цієї зими клуб «Металіст» змінив власника, відомий харківський олігарх Ярославський подав клуб невідомим. Ця подія залишила в тіні багато інших повідомлень про те, що той чи інший український футбольний клуб може припинити існування, а футбольний чемпіонат із цієї ж причини чи то припиниться, чи то переформатується, чи то ще якимсь чином зміниться. Автор: Микола Несенюк

Українці так чи інакше мають право називатися європейцями, але досі чимало із них знаходяться у полоні пострадянських та націоналістичних схем. Останні є наслідком двох державних українських концепцій ХХ століття: радянської комуністичної України та фашистської, створюваної Степаном Бандерою. Стаття польського політика Павела Залевського, депутата Європарламенту від «Громадянської платформи», нового співголови Польсько-Українського форуму при МЗС України та Польщі, була опублікована а Газеті Виборчій від 31 січня 2013 року. Переклад: Роман Кабачій. Наше ставлення до висловлених думок читайте в редакційному коментарі під статтею.

Нав’язується концепція «управляючих компаній» (УК) — з одночасною критикою ОСББ та ЖБК, серед яких нібито лише деякі є успішними, а в цілому люди начебто нездатні самостійно здійснювати ефективне управління та обслуговування своїх будинків. Не кажучи вже про те, що УК насправді не є альтернативою ОСББ. Створюючи ОСББ та беручи на себе управління своєю власністю, мешканці багатоквартирних будинків тим самим починають утворювати саме ті «горизонтальні» зв’язки, на яких тримається сучасне суспільство, та позбавляються рабської залежності від влади. Відомий фахівець у галузі прав власності та функціонування ЖКГ Тетяна Монтян разом з економістом Володимиром Дубровським на замовлення CASE Україна та Open Society Foundations дослідили основні проблеми ЖКХ та визначили напрямки порятунку галузі.

«Знаєш, Тарасе, це якийсь безкінечний процес… Допомагаєш одній дитині, а їх же стає все більше. Сідаєш у метро – чергові дитячі очі просять допомоги, розгортаєш газету чи вмикаєш радіо – те саме…» – казала Ганна Гопко своєму другові Тарасу Шамайді більше року тому. Обоє розуміли, що зарадити цьому можуть лише системні зміни. Добре вивчили наявні проблеми – і взялися їх вирішувати. Результат - вперше в історії України у бюджеті 2013 року на ліки для маленьких пацієнтів виділили майже 100% від потреби. Про те, як волонтери змінювали Бюджет дізнавалася Галина Будівська