Статті

Про те, як українські селяни намагалися воювати проти колективізації в 1930 році (а відтак, і проти майбутнього Голодомору), популярно розповідає нова книжка історичних нарисів заступника голови Українського інституту національної пам’яті Володимира Тиліщака «1930. УСРР. Повстання», що з’явилась у видавництві «Смолоскип». Читав: Олег Коцарєв

За приблизними оцінками 54 млрд грн податків втрачає держава, через те, що великі компанії ведуть бізнес через офшори. Ця сума дорівнювала минулорічному бюджету Міністерства оборони. Жоден з урядів не хоче закрити цю дірку. Усі уряди намагаються витиснути побільше податків з малого і середнього бізнесів, для яких дорого ховати прибутки в офшорах. В усьому світі бізнес-гіганти намагаються "офшорити", але рецепт того, як повернути державі недоплачені податки давно відомий. Треба лише взяти і зробити. Автор: Павло Контрактович

Бухарест, як ніхто, зацікавлений у сильній Україні. На відміну від Польщі у нас з румунами немає історичних конфліктів. На початку правління Януковича українське суспільство лякали «румунськими територіальними претензіями». Захистити від них мав, звісно, союз з Росією. Події 2014 чітко продемонстрували, яка держава насправді зазіхає на українські землі, а яка підтримує наші зусилля з відновлення територіальної цілісності. Успіхи у «демонізації» Румунії стали можливі лише тому, що українці й досі дивляться на сусіда переважно через призму радянсько-російської пропаганди. Автор: Максим Паламарчук

«З Бандерою вони в Європу не увійдуть!», - сказав Ярослав Качинський, голова партії «Закон і справедливість», яка контролює обидві палати Сейму. Не буде перебільшенням сказати, що Качинський контролює не тільки Сейм, але також прийняття рішень у ще двох будинках – Канцелярії Голови Ради міністрів та резиденції Президента Польщі. Саме тому відголоски позиції Prezesa відразу прозвучали з вуст польського президента Анджея Дуди та впливових депутатів правлячої партії. Автор: Олександр Зінченко

Один з найбільших операторів мобільного зв'язку в Україні, одеська фірма «Інтертелеком», контрольована придністровським олігархом Віктором Гушаном, стала об'єктом для розслідування СБУ. Фірму підозрюють у наданні російським спецслужбам можливості прослуховувати більшість телефонних абонентів України. Текст: Любов ВЕЛИЧКО (Україна), Володимир ТХОРИК (Молдова), Юлія Боцан (Тирасполь)

Шлях відходів для пересічного українця закінчується на викиданні сміттєвого пакету до контейнера у дворі. Подальша доля вмісту пакетів обходить хіба тих, хто безпосередньо стикається з наслідками захоронення сміття. Що, власне, і відбулося у селищі Підгірці Обухівського району, що межує з найбільшим в Україні сміттєзвалищем, або Полігоном №5, куди звозять київські відходи. Текст і фото: Олена Максименко, аерозйомка - Марія Берлінська, "Центр підтримки аеророзвідки"

На українських вулицях дедалі більше автівок з латвійськими, словацькими чи польськими номерами. Але за кермом — не громадяни країн ЄС. Це ми, українці, їздимо в себе вдома на машинах, що зареєстровані в інших країнах. Це ми створюємо довжелезні черги на пунктах пропуску, щотижня перетинаючи кордон (вимога для нерозмитнених авто), однак уперто не хочемо відмовлятися від "транзитних" номерів. Автор: Володимир РАПОПОРТ

Споживання електроенергії не рівномірне. Протягом доби існує два піки. Перший близько 9-ї години ранку, другий — о 6-й вечора. Основа української енергетики — атомні електростанції — не можуть збільшувати і зменшувати виробництво, вони виробляють одну й ту саму кількість енергії і вдень, і вночі. Аби перекрити пікові навантаження, включаються ТЕС, тобто станції, які спалюють вугілля і виробляють електроенергію. І тут у нас проблеми. Більшість теплоелектростанцій працюють на вугіллі марки А, котре видобувається на окупованих територіях. Автор: Орест Зог

Мисливський клуб «Кедр», або «Сухолуччя» — це місце, де полювало оточення Януковича. Зараз сюди все ще приїжджають на полювання члени цього елітного «Кедру», які орендують тутешні ліси й угіддя. Втім, полювання вже зовсім не ті, не той розмах, що був за Януковича. Є надія, що зовсім скоро припиняться і вони - і ці 30 тисяч гектарів лісів та боліт цілком і повністю належатимуть державі. Для цього природоохоронці створюють національний природний парк, у якому планують розвивати екотуризм. Текст: Любов Величко

Питання про місце і значення української мови в Україні — знову в центрі уваги. Але розтиражований штамп, що, мовляв, це питання «не на часі» і підкидається навмисне, щоб відволікти від «справді важливих» справ, — не має нічого спільного з реальністю. Рушійною силою зміни мовного законодавства стали не політики, які завжди чогось бояться, а українські громадяни, які не бажають більше миритися з принизливим становищем своєї мови у власній країні. Автор: Тарас Шамайда, координатор Руху «Простір свободи», один з активістів-розробників законопроекту