Яке б то було щастя, якби ти залишився без ніг... Але живий. УРИВОК із найсильнішої книги про війну на Донбасі
...У слухавці чути довгі гудки - за мить твоя матуся відповість на дзвінок, і ми поговоримо. Поговоримо вперше у житті – це ж лише ти щодня теревенив із моєю мамою. А я соромилась до особистого знайомства. "Анно Степанівно? Це Лєра…" – "Привіт, Лєрочко!" – зовсім не дивується вона. Голос радісний. – "Анно Степанівно, Толік загинув".
Читав: Павло СОЛОДЬКО