Статті

Росія може перекидати кораблі річками з інших флотів: Каспійського, Балтійського і навіть Північного. Головне завдання України – це забезпечити безпеку власного берега та 12-ти мильної зони, а також відтіснити російські сили у бік фарватера Азовського моря. Україні вдалося стримати безперешкодне панування Росії в азовських водах. Українські бронекатери вже чергують біля Бердянська, Маріуполя, прогнали від цих портів кораблі ФСБ. Наші катери підходять до Керченської протоки. Захоплені в неділю кораблі мали приєднатися до українських сил. Автор: Тарас Чмут, Український мілітарний портал, для Текстів

Ціна лише одного повноцінного військового корабля - десь триста мільйонів доларів. Це приблизно десята частина нашого військового бюджету. А корабель на своє щорічне утримання потребує ще півтора – два десятки мільйонів доларів. А один, як відомо, не воїн не лише у полі, але й на морі. Коли завершиться розробка власної протикорабельної ракети, можна розраховувати, що підвищуючи ставки на воді, росіяни муситимуть враховувати не лише політичні, але й військові ризики.Автор: Максим Паламарчук

В кожній електричці майже половина пільговиків, УЗ не отримує відшкодування за їх перевезення. Половина, а може й більше пасажирів без пільг за проїзд не платить. А квиток коштує приблизно третину від собівартості. Передбачувано, що нові поїзди купують не надто охоче. Серед поїздів приміського сполучення, які курсують країною, 67 потягів відслужили вже по 40-50 років. Їх вже іноді штовхають пасажири, іноді вони загораються. А цей транспорт перевозить найбільшу кількість людей. Текст: Іван Киричевський

Бум стильних кав’ярень у Києві, стрімке збільшення перекладів іноземної літератури на українську, стильні люди на вулицях Києва і розвиток вітчизняного швейного бізнесу, шалена кількість нових україномовних груп. Все це почалося 5 років тому, 21 листопада 2013 року, коли люди вийшли на Євромайдан, котрий переріс у Революцію Гідності. Ця збірка не про всі зміни, а лише про частину, яку видно протягом кожного прожитого дня, коли йдеш вулицею, включаєш радіо, дивишся, що читають люди. Дайджест Текстів

«Мешканці метро» — мабуть, найупізнаваніші люди столиці, адже їх бачать сотні тисяч киян кожного дня. Їх можна поділити на три категорії: перші — продавці господарських дрібниць, другі — музиканти, треті — прохачі милостині. Червона гілка метро по лівому березі Дніпра найбільше підходить для торговельної, мистецької та іншої діяльності — потяг їде над землею, менше шуму. З вагона у вагон жителі метро ходять, мов на роботу. Над проектом працювали: Ярослава Тимощук, Надія Кельм, Євгенія Дроздова, Олександр Оксимець

Різні податки і техогляди, необхідні для користування автомобілем, коштують у Німеччині дорого. Отже, умовний поляк, що вирішив жити в цій країні, повинен почати платити німецькі податки, мати німецьку страховку та ще й доглядати авто, щоб пройти німецьку інспекцію. Мова йде про додаткові кілька сотень євро на рік. Але схема, як уникнути цих витрат, вже існує. Автор: Антон Павлушко

Ледь не всі існуючі прояви “непарадного” життя післявоєнного СРСР можна було спостерігати в радянських барах та ресторанах. Різного рівня криміналітет, підпільний бізнес, проституція, неформальна культура, корупційні схеми – все це ховалося у напівтемних залах за спинами добре вдягнених швейцарів. У кожному великому місті були заклади, відомі не їжею та напоями, а “непростими” клієнтами, за столик поруч із якими пересічний громадянин не міг сісти, навіть маючи гроші. Автор: Едуард Андрющенко

Академія Наук, як в радянські часи, будує квартири співробітникам. Час наче зупинився: виявляється, для науковців України 21 століття й досі актуальний культовий радянський фільм «Гараж», у якому науковці розподіляють місця у гаражному кооперативі. Зараз у черзі стоїть близько 2 тисяч людей на отримання службового, тобто на час роботи, житла. Доцільніше відмовитися від квартир, а доходи від управління майном та кошти з бюджету виділяти на наукові гранти. Щоб у кращих вчених була можливість заробляти більше, а наукові установи конкурували за мізки й приваблювали їх умовами праці та зарплатами.Текст: Любов Величко

Білоруське опозиційне видання "Наша нива" опублікувало матеріал про стрімкий розвиток українську музичної індустрії. "В Україні сталося немислиме: попри війну там справжній музичний бум. Російська агресія стала каталізатором виходу української музичної індустрії на якісно новий рівень. В Україні склався самостійний дуже хороший ринок і складна система шоу-бізнесу. Гроші течуть в Україну, а не з неї. Переклад із білоруської, оригінал статті на сайті "Наша нива"