#змі
Ми ожиріли та стали цифровими діабетиками. Час на інформаційну дієту.
Кожен редактор повинен вирішувати, що висвітлювати, на основі чотирьох чинників: потенційний трафік, потенційний прибуток, час на сайті, і вже в кінці списку – якість матеріалу. Кожен співробітник, який виробляє контент, повинен написати від 5 до 10 матеріалів щодня. Місця для професійної чесності не залишилося.
Адаптований переклад: Артем Чапай
Українські версії міжнародних журналів: ніби замість мохіто скуштував м’ятної зубної пасти
На прохання «Текстів» придбав останні числа чотирьох глянцевих журналів українського розливу: Playboy, Men’s Health, Cosmopolitan та Elle. Задоволення від занурення у гламурний світ виявилося нижчим за середнє: різкий дисонанс місцевих і «материнських» матеріалів, роздування щік на порожньому місці і дивні культурні орієнтири залишили післясмак. Проте виявив цікаву закономірність: редакції жіночих журналів працюють на голову професійніше, ніж чоловічі.
У світ гламуру поринув: Костянтин Воздвиженський
Що варто дивитися на ТБ? Шпаргалка для тих, хто забув, що таке «зомбоящик»
Чотири телеканали мають змістовні передачі. У патріотичному таборі нерідко полюбляють плаксиво нарікати на русифікацію інформаційно - культурного простору. Це правдива оцінка. Але правдою є й те, що кожен українець може творити прийнятне для себе інформаційне поле. Вибір, хоча й невеликий, але є.
Цікаві канали вишуковував:Олег Пустовгар, начальник управління інформаційної політики Полтавської ОДА у 2005-2010 рр.
Конфлікт у газеті Ахметова «Сегодня»: чи цензор цензору око виклює?
«Редакція газети “Сегодня” бореться з цензурою? Це оксюморон!», - приблизно таку іронічну реакцію доводилось чути від багатьох колег, коли 8 грудня співробітники видання оголосили передстрайковий стан, протестуючи проти дій генерального директора холдингу «Сегодня Мультимедіа» Олени Громницької. І вже зовсім смішно стало багатьом, коли стало відомо, що на чолі журналістського бунту стоїть головний редактор газети Ігор Гужва.
За бійкою слідкував: Отар Довженко