Гамбурзький театр Altonaer Theater з 1 травня по 25 червня 2023 року показуватиме виставу ZOV - Заборонена розповідь (ZOV – Der Verbotene Bericht) за книгою колишнього російського військового, який брав участь в нападі Росії на Україну Павла Філатьєва. Квитки на виставу коштують від 22 євро. Це власна постановка театру за книгою Філатьєва. Режисер і актор Кай Хуфнагель відповідає за режисуру та сценічну версію, а Тобіас Дюрр грає оповідача та солдата Павла Філатьєва.

Сучасна Росія носиться з Олександром Пушкіним як символом власної величної культури, українці вбачають у ньому прояви прибічника імперії, а для своїх сучасників він цілком міг бути носієм прогресивних протестних настроїв. Дослідник аналітичного центру Carnegie Europe Томас де Ваал (Thomas de Waal) розмірковує над еволюцією ставлення до Пушкіна через його оточення й творчість, вважаючи, що і російська влада, і опозиційна інтелігенція висунули до поета завищені вимоги, виходячи з власних завдань та інтересів. Відтак сьогонішні заклики зносити пам’ятники дедалі більше стосуються не самого поета, а ореолу, який довкола нього створили. І тому передусім самим росіянам треба зняти з Пушкіна німб. Це, втім, не заперечує необхідності “депушкінізації” і в Україні, зі своїх причин.ТЕКСТИ переклали, скоротили й адаптували дискусійне есе де Ваала “Зняти Пушкіна з п’єдесталу”, опубліковане на платформі Engelsberg Ideas. Ми мінімізували літературознавчу частину розвідки та залишили повніше суспільно-політичні фрагменти.

Цю машину робили в умовах економічної блокади, тому намагалися досягти максимальної ефективності за мінімальну ціну. Розмінування України триватиме десятиліттями, адже близько 30 % території заміновано. Саперів не вистачає й не вистачатиме. ТЕКСТИ публікують адаптований переклад історичної розвідки про один з аспектів розмінування – машину для виявлення мін, яку вигадали інженери-колонізатори в одній з африканських країн у 1970-х роках і яку використовували для цих цілей навіть у 2000-х.

Російські війська стрімко наблизилися до Маріуполя із Заходу — напрямку, з якого ніхто не чекав на загрозу. Битва за Маріуполь тривала 86 днів, 82 з яких — у цілковитому оточенні.

Заповідник підтримувала українська держава та небайдужі з усього світу

Колишній керівник пекінського бюро The Washington Post Джон Помфрет і голова китайської програми Фонду захисту демократій Метт Поттінгер аналізують для Foreign Affairs останні заяви Сі Цзіньпіна та посилення військового сектору в Китаї у контексті можливої підготовки до війни. Наводимо ключові тези статті.

7 великих мереж онлайн та офлайн магазинів і 15 великих видавців у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Великобританії, Італії, зокрема й видавництво National Geographic, продають своїм клієнтам карти, атласи, глобуси та іншу географічну продукцію з нанесеними на них окупованим Кримом як частиною Росії. До того ж на деяких картах також є зображення окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей як частин РФ. На це звернув увагу продакт-менеджер Микола Голубей, який проживає в Німеччині й захоплюється картографією. Разом зі знайомими він відвідав кілька десятків магазинів у Німеччині, Швейцарії та Австрії, щоб переконатися, що йдеться про системну торгівлю такими картами, а не про хибодрук. Микола опублікував розлоге й детальне дослідження цього “ринку”, ТЕКСТИ вибрали з нього факти, які нам здалися найбільш знаковими.

Україна накопичує сили та резерви, аби завдати ворогу рішучого удару – але й Росія теж не байдикує, адже не полишає сподівань здійснити новий наступ. Про це в інтерв'ю fakty.ua головнокомандувач Збройних Сил України у 2014−2019 роках генерал Віктор Муженко.

Війна триватиме доти, поки Путін віритиме, що він може нав’язати свою волю Україні – вважають в американському Інституті вивчення війни.

Російська мова є одним із ключових “стовпів” “русского міра”, який росіяни визначають як сферу своїх національних інтересів і територію потенційного загарбання. В Росії приділяють багато уваги розповсюдженню російської мови, її поглибленому вивченню, а також підтримці різноманітних товариств “русистів”. В десятках країн на всіх континентах вчителі та науковці, які займаються російською мовою, літературою та культурою, є неприхованими осередками “русского міра” з його матрьошками, балалайками, георгіївськими стрічками і любов’ю до “століци нашей вєлікой родіни”. В черговому матеріалі із серії “Бактерії русского міра” ТЕКСТИ розбираються, як влаштовано цю мережу і які ризики вона в собі несе.