The Economist пише про те, як розробники програмного забезпечення за допомогою моделей симуляції прагнуть передбачити, хто виграє війну. Наводимо дещо скорочений переклад тексту.

Під час бою в районі міста Сіверськ на Донеччині загинули четверо іноземних добровольців бригади ЗСУ імені Івана Богуна – швед Едвард Патріньяні, канадець Еміль-Антуан Сіруа, американець українського походження Люк Луцишин, колишній американський військовий Брайан Янг.

Майже з самого початку російсько-української війни ТЕКСТИ збирають (і архівують) відео зі знищеною та захопленою російською технікою. Станом на сьогодні в базі понад півтори тисячі відео.

Військовослужбовиця ЗСУ, адвокатка Євгенія Закревська вважає, що не кожен мусить воювати, але кожен має готуватися воювати, незалежно від статі. Вона написала 10 порад, як це зробити. Далі пряма мова.

З середини квітня другий за кількістю населення обласний пункт півдня України живе без централізованої подачі питної води, а технічна вода з кранів придатна лише для туалету. Причина – перебитий росіянами водопровід, який тягнеться на понад 70 км з Дніпра, саме по ньому Миколаїв понад 40 років отримував питну воду. Поки більшість водогону перебуває на окупованій території, відремонтувати його неможливо. ТЕКСТИ з’ясовували, чи вдалося за три місяці налагодити альтернативне водопостачання і як планують розв’язувати ситуацію в довгостроковій перспективі.

Упродовж тижня Україна контратакувала на Херсонському напрямку й далі знищувала тилову інфраструктуру окупантів. Оголошена “оперативна пауза” російських військ завершилась активізацією атак на Слов’янському напрямку. Водночас знищення тилової інфраструктури окупантів почало давати результати — зменшення обстрілів з реактивної та ствольної артилерії. Росія також вимушена передислоковувати свої бази на більшу відстань від лінії фронту, що значно збільшує логістичне плече.

Після виходу проєкту "Вогняний вал" до редакції написав артилерист з передової, який надав низку уточнень щодо того, як насправді працюють наші підрозділи, перед якими проблемами постають і як їх розв’язують. Ми попросили нашого читача, який від березня працює в Луганській області, детальніше розповісти про особливості роботи, не розкриваючи секретних нюансів, конкретної позиції, підрозділу та імені. Він розповідає, як працює звичайний артилерійський підрозділ, які переваги мають наші підрозділи над росіянами та як ворожій розвідці "допомагають" колаборанти. ТЕКСТИ публікують його відповіді як оповідь від першої особи.Рішення публікувати матеріал анонімно редакція ухвалила з міркувань безпеки військових.

Німецькі режисери Міла Тєшаєва та Маркус Ленц зняли документальний фільм, у якому показали, як життя повертається в Бучу, Ірпінь і Бородянку. Минулого тижня стрічку презентували в Берліні й почали працювати над її фестивальною версією.

Поки законодавці та Генштаб вирішують, яким має бути порядок переміщення військовозобов’язаних у межах країни, у яких випадках і які дозволи потрібні, під київськими військкоматами вишикувалися багатогодинні черги.

— У нашій квартирі час ніби зупинився. Застелене ліжко. Сашина дитяча. Здається, можна зайти й випити чаю. Мені дуже боляче, що туди поселять невідомо кого", — каже Наталя Бур'яненко.Вона вісім років платила за комунальні послуги у квартирі в окупованому Антрациті, що на Луганщині, бо сподівалася повернутись у свій дім. А зараз знайомі, які там залишилися, кажуть, що квартира нібито за борги потрапила в перелік тих, де окупанти зламуватимуть замки й заселятимуть мешканців окупованих українських міст, що залишилися без житла.