Продовжуючи наш цикл про сучасну українську забудову, досліджуємо Ірпінь. Тут є і жахливі квартали з пафосними назвами, і затишна п'ятиповерхова забудова, яка не поступається європейським містам.

Команда проєкту «Конструкції Взаємодії» досліджувала Житомир, щоб напрацювати ідеї ревіталізації промзони у самому центрі міста задля створення інноваційного парку «Вимірювач» на чотирьох гектарах та 40 тисячах квадратних метрів.

Ми поспілкувалися з українськими архітекторами, які ведуть просвітницьку роботу. Це Олег Дроздов – автор Театру на Подолі, засновник Харківської школи архітектури; Юліан Чаплінський – блогер, архітектор, м. Львів; Наталія Каширіна – архітекторка, бюро Filimonov & Kashirina architects, м. Дніпро; Антон Целовальник – архітектор, викладач, м. Київ. ТЕКСТИ попросили їх обрати найкращі архітектурні рішення в громадських місцях та серед житлових комплексів, які були втілені у 2018–2021 роках. Кожен називав роботи інших архітекторів, не свої.

У Хмельницькому понад 1000 різних вулиць та провулків, площ та майданів, але 200 років тому все було інакше. Візуальна історія міста Хмельницького показує як зростало і змінювалось місто впродовж століть.

Курорт у Бердянську – це узбережжя коси та набережна. У самому місті турист, ймовірно, сходить на прогулянку у парк ім. Шмідта – єдиний у нижній частині Бердянська. Потім відвідає кілька музеїв: художній, краєзнавчий та музей історії міста. На цьому популярні міські курортні локації майже вичерпуються. Гуляти вулицями – задоволення сумнівне і для туристів влітку, і для місцевих мешканців увесь рік: забагато сонця й вітру, замало дерев і затінку, немає затишних куточків для відпочинку.

ТЕКСТИ започатковують цикл матеріалів, в якому розповідатимуть про найгірші та найвдаліші архітектурні рішення в сучасних українських містах. Починаємо з абсолютно жахливої нової забудови в районі вулиць Драгоманова − Пчілки (Осокорки) в Києві. Вона розрахована на середній клас із доходом 40−100 тис. грн на місяць на сім'ю.Огляд: Олег Гречух, архітектор

Якщо ви бачили будь-який із популярних списків "Найкращі для життя міста", то зустрічали там Відень: австрійська столиця – постійний чемпіон серед міст, життю яких можна позаздрити. Головні чинники – безпека, охорона здоров'я та освіта. А ще – доступ до розгалуженого й недорогого громадського транспорту, зелених зон, культурних заходів, співвідношення доходів населення й ціни на проживання тощо. Про це пише Девід Дадлі, виконавчий директор урбаністичного видання Сitylab.