17 жовтня Рада Євросоюзу ухвалила створити Місію Європейського Союзу (EUMAM Ukraine) з надання військової допомоги Україні.

У Чехії завершились муніципальні вибори та довибори до Сенату, які в цей напружений час енергетичної та воєнної кризи мас-медіа називали “референдумом про довіру до уряду”. Та їхні результати свідчать: чехи не “налетіли” на популістичні гасла. У Чехії також не мають критично високого впливу антисистемні, євроскептичні чи відверто русофільські сили.

Міністри закордонних справ Європейського Союзу погодили підготовку нових санкцій проти Росії та збільшення постачання зброї Україні.

Навряд чи Захід може відступити у своїй підтримці України – на карту поставлено занадто багато. Про це пише Патрік Вінтур у своїй статті для The Guardian, переклад якої здійснило ZN.ua. ТЕКСТИ наводять ключові тези матеріалу.

Зараз одним з ключових питань залишається те, як відреагує Євросоюз, якщо російська війна проти України затягнеться надовго.

Військова підтримка України з боку Європи поступово знижується з квітня, а в липні європейські країни взагалі не запропонували Україні нових «військових зобов'язань».

Канцлер Німеччини Олаф Шольц підтримав необхідність внутрішніх реформ у Євросоюзі.

З Євросоюзу виїхали 3 млн українців, які залишили країну в перші місяці війни.

Радниця міністра енергетики України й ексзаступниця глави МЗС Олена Зеркаль наголошує на важливості реформ в енергетичному секторі для майбутнього членства в ЄС і умов життя біля нової "залізної завіси". Далі пряма мова.

Термін повноважень попереднього керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького сплив у серпні 2020 року. Через місяць розпочався конкурс, який мав обрати його наступника. Але цього досі не відбулось. Конкурс триває 21-й місяць. Як це затягування ставить під загрозу членство України в ЄС, можна прочитати у розборі Liga.net. "Тексти" публікують ключові тези матеріалу.