#суспільство

Статті

Сильна рука – це не «Вона». Сильна рука – це Україна (про авторитарний електорат)

Останнім часом все частіше мені доводиться чути про те, що українці нібито дуже сумують за такою собі «сильною рукою». Соціологи у своїх опитуваннях ніби змагаються, хто ж назве більшу цифру прихильників диктатури: якщо раніше за сильного вождя виступало начебто половина населення країни, то останні опитування почали говорити вже про 60%, а ФОМ-Україна навіть назвав цифру вже більшу за 70%. Виходить, озирнувшись довкола, ми маємо побачити в кожному другому прихованого сталініста - чи, принаймні, адепта творів Донцова і Макіавеллі. Але цього ж нема! Потяг до Адольфа Віссаріоновича Піночета вивчав: Микола ПОЛІЩУК
Статті

Білоруський гастарбайтер в Україні: У вас хоч і хабарі, але заробити легше

Ми звикли до того, що наші співгромадяни масово працюють за кордоном – в країнах ЄС, у Росії, навіть у Азії. Однак є й такі, що їдуть в Україну працювати з інших держав. Це свідчить про те, що у нас ще не найгірше. Принаймні, краще, ніж у низці країн Африки, В’єтнамі, Китаї чи Молдові, які постачають до нас основну масу гастарбайтерів. Але невже у нас краще, ніж у Білорусі? Білоруських заробітчан в Україні досліджував: Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ
Статті

Рубрика «Бульбулятор», або «ніколи хліборобську працю бізнесом не називайте…»

Тільки люди невтаємничені можуть стверджувати, що українське блогерство – явище молоде і прогресивне. Насправді постити і доносити людям інфу «так, як мені заманеться» і «френдити» своїх ближній вміє кожна українська райдержадміністрація. Просто робить це не в Інеті, а в старий дідівський спосіб – через місцеву пресу. Районні видання зараз - це блоги місцевої влади. Районки Центру і Сходу досліджував: Костянтин ВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ, в рамках проекту "Естетика сучасної України"
Статті

Обговорення статті про інтегральний націоналізм: Це заклик ставати раком чи Справжня тема?

Інколи обговорення є не менш важливим та цікавим, ніж початковий текст. Пропонуємо вашій увазі підсумок спілкування в коментарях під дискусійною статтею "Ідеологія інтегрального націоналізму шкодить. Краще творити культуру, ніж героїчно вмирати", одна з головних думок якої - краще вести мирну політичну боротьбу, ніж героїчно умирати і змушувати до цього співвітчизників. Колективні автори: Омелян Тарнавський, Роман Кульчинський, Aleks, Онисько, Андрій Вайда, Констянтин Воздвиженський, Leschinsky Oleg, Павло Солодько, Антон Зікора
Статті

Смерть віртуала: що стається з електронною поштою та блогами померлих

Ви коли-небудь замислювалися над тим, що стається з електронною поштою та блогами в соціальних мережах, таких як Livejournal або В Кoнтакті, тих, хто помирає? Хто отримує доступ до їхнього акаунту, і чи можуть тоді інші в принципі отримати доступ до записів і до особистої інформації, яка розміщена в Мережі? Підготувала: Оксана ДУТЧАК
Статті

Ідеологія інтегрального націоналізму шкодить. Краще творити культуру, ніж героїчно вмирати

На чималу частину політично активних українців і досі має вплив ідеологія інтегрального націоналізму, котру розробила і проповідувала у 30-х роках минулого століття ОУН. Це звідти "культ боротьби", ниття про "націю рабів", шкодування, що напередодні Голоду-33 не було масового повстання, бажання знайти якусь переможну битву і гучно її відсвяткувати тощо. Насправді українців важко назвати миролюбивою нацією. Проте досвід інших націй доводить: аби здобути свободу і незалежність, краще вести мирну політичну боротьбу, ніж героїчно умирати і змушувати до цього співвітчизників.
Статті

Блатний жаргон: із кримінального перетворився на вуличний

Основи злочинного арго, тим паче в Україні, іноді можуть знадобитися навіть дуже вихованій людині, особливо у „вуличних” ситуаціях. Прикро, звісно, що українського кримінального сленґу, по суті, досі немає. Адже лінгвісти одностайно стверджують, що мова стає повноцінною тільки тоді, коли вона охоплює всі сфери фізичного й духовного життя людини, коли нею спілкуються всі суспільні верстви: від інтелігенції до повій та „братви”. Порівняльним мовознавством займався: Олесь КУЛЬЧИНСЬКИЙ, перекладач
Статті

Бельгійська двомовність: виникла з сепаратизму, завершується розколом

Проросійські політики в Україні частенько наводять приклад країн, де існує декілька державних мов: мовляв, треба й нам йти таким самим, цивілізованим і культурним шляхом. Наприклад, як у Бельгії, де статус державної мають французька та фламандська мови. Насправді ж двомовність - це не перевага, а смертельно небезпечна хвороба Бельгії як держави. В цьому автор переконався на власному досвіді, їдучи з таксистом-фламандцем із Брюсселя до Іпру. АВТОР: Іван Мельник
Статті

Сонячної енергії вистачає, щоб підігрівати воду в кафе, кондитерському цеху і в будинку

Про користь газових конфліктів.Надворі пізня осінь , небо затягнуте хмарами, а столичне кафе «Казка» і розташований поруч кондитерський цех підігрівають воду за допомогою сонячної енергії. На даху закладу – аж три сонячні батареї: дві плоских і одна вакуумна. «Спочатку поставив плоскі батареї, потім вакуумну, більш ніж удвічі дорожчу, зате досконалішу вона може використовувати не тільки пряме проміння, а й розсіяне, і може працювати навіть у хмарну погоду», - пояснює заступник директора кафе Анатолій Грабовець. Потім показує датчики, які підтверджують його слова: від плоских батарей вода надходить ледь-ледь нагріта – до 5,5 градусів, зате від вакуумної трубчастої – 35 градусів. Практику сонячної енергетики в Києві вивчав Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ
Статті

Наша еліта рагулі? Ми з вами не кращі: супільству не потрібна модернізація країни

Поведінка політиків - сварки, кидки один одного, брехливість, чванство і пристрасть до дорогих речей, є моделлю поведінки нашого суспільства загалом. Якщо ви думаєте, що сенс життя керівників України виключно у пограбуванні держави, то вам не вистачає філософського погляду на життя. Тимошенко, Ющенко, Янукович - кожен по-своєму вболіває за країну і не проти робити її кращою. Головного, за що можна критикувати нашу владу – відсутність системних реформ - ніхто з пересічних виборців не помічає. Не забувайте, що політики - частина народу, попри всю їхню недолугість. Автор: Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, головний редактор