Вирощувати цього року картоплю, капусту, моркву й перець — не бабусина забаганка, а український продовольчий фронт. Не варто сподіватися на традиційно багатий урожай: території окуповано, поля в процесі розмінування, сільськогосподарську інфраструктуру пошкоджено або знищено. Імпортні овочі навряд чи будуть дешевими.Багатодітна родина в середині квітня повернулася додому, в село Бузова, й узялася садити город замість облаштовувати газон біля дому. Це їхній внесок у подолання продовольчої кризи, що може загрожувати Україні через війну."На початку лютого ми висадили розсаду перцю. Блокаду під час окупації витримало лише 12 маленьких і нещасних перчиків. Ми так їх і називаємо – «бойові перці»", – розповідає Ганна Гнатюк, митна брокерка й мама чотирьох синів.Узагалі-то її велика сім’я не планувала цього року "працювати на врожай", адже на ринку зазвичай усе є. Однак бойові дії в селі та волонтерська ініціатива громадських організацій переконали: країні потрібні "городи перемоги".

Репортер Джан Мікалессін прямує до окупованого Мелітополя й дорогою обганяє російські бойові машини з позначкою Z. У місті він життєрадісно позує біля білбордів, які окупанти встановили напередодні 9 травня, та розповідає, що вигляд міста змінився, відколи росіяни оздобили його символікою Радянського Союзу та зображеннями своїх героїв.Далі акцентує, що зміни відбулися передусім у владі, адже тут уже керує російська адміністрація. Мікалессін прямує до офісу Галини Данильченко, яку називає мером, показує кадри з нею, заклопотаною та усміхненою у пресцентрі мерії, і додає, що вона “прийшла на зміну старому українському меру, Івану Федорову, якого росіяни змістили й потім заарештували”.Read in English

Юрій Синиця, засновник компанії COLLAR, зустрів війну в Чернігові. Після бомбардувань, роботи під обстрілами та евакуації він упевнений: головне — зберегти команду, щоб разом відбудовувати бізнес. Щоб підтримати людей, усі обігові кошти компанії витратили на зарплату.

Гасити пожежу й рятувати людей в окупованому Бердянську — це зрада? А приймати пологи? А навчати дітей математики?Ми поспілкувалися з пожежником, учителькою й лікаркою з Бердянська, які люблять Україну і чекають на прихід ЗСУ (двоє з них залишилися в окупованому місті). А також попросили експертів пояснити, де пролягає межа між виживанням, професійним обов’язком і колаборантством на окупованих територіях та чому в реальному житті її складніше визначити, ніж на папері. Кримінальна відповідальність за співпрацю з російськими окупантами, відповідно до ч. 6 ст.111-1 Кримінального кодексу України, — позбавлення волі на 10-15 років.Read it in English

Командир 58-ї окремої мотопіхотної бригади Дмитро Кащенко, який здобув звання Героя України за звільнення Чернігівщини від російської окупації, ділиться спогадами про перші дні повномасштабного вторгнення армії РФ, про бої за села й містечка.Також він порівнює цю війну з боями під час АТО, до яких був залученим і отримав поранення під час захисту ДАП. Дмитро Кащенко розповідає, чи слід чекати на повторний наступ на Київ і скільки часу потрібно нашим військовим, щоб опанувати натівську зброю.

Минає третій місяць від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. ТЕКСТИ пропонують проміжні результати моніторингу трендів російської пропаганди та дезінформації.

"Коли твоє минуле виривають, як аркуш з книжки, а потім зминають і викидають, це неможливо прийняти, – каже Катерина Радіонова з міста Попасна на Луганщині. – Живи заново, починай з нуля… Шок неймовірний. Я не була до цього готовою. У мене стався нервовий зрив, у мами також”.Катерині 28, вона відрізняє “Град” від “Смерчу”, знає про життя в підвалі без комунікацій і під обстрілами. А також, як це – вдруге залишати рідний дім та їхати в невідомість.

"Куди ти поїдеш? Тут хоч не стріляють", – чула я від багатьох людей. Їм теж в окупації некомфортно, але страх перед невідомим паралізує бажання жити вільно.До війни 230 км від Бердянська до Запоріжжя (через Василівку) маршруткою можна було подолати за 3 год. У травні бердянцям і маріупольцям знадобилося на це три доби, які вони провели у страху й невідомості, – такою виявилася ціна свободи.