#репортаж

Статті

Людина в чорному мішку. Як ексгумують загиблих у Бородянці

Оксана боїться, тому воліє залишитися в саду. Винесла собі стільчик із хати, поки все зроблять. Сидить і курить айкос, а її погляд блукає десь понад льохом, понад деревами. Цвітуть вишні, трава вкрила подвір’я зеленим килимом — смерть здається зараз недоречною й невчасною. Але вона тут, в Оксани на городі. Викопують її брата, якого застрелили росіяни. Йому знесло пів черепа, й голова стала кривавим місивом. У Бородянці на Київщині щодня знаходять нові братські могили. Не вистачає копачів, обладнання та працівників моргів. Як ексгумують і перепоховують людей — репортаж «Текстів».Текст: Ярослава Тимощук, фото: Марцін Судер
Статті

Два дні замість тижнів. Як американські інструктори допомагають нашим військовим опанувати Javelin

Щоб у мирний час американському солдатові навчитися користуватися протитанковим комплексом Javelin, йому потрібно пройти 80-годинний курс — майже два тижні щоденних занять. В українців стільки часу немає, тому вони опановують смертельні «іграшки» за два дні. The Wall Street Journal опублікував нарис з одного з таких тренувальних класів у Запорізькій області. «Тексти» наводять переклад репортажу з незначними скороченнями.
Статті

Позиційні бої на Донбасі. Один день роботи танкістів

Постріл був вдалим – автоматичний міномет «Васильок» розлетівся разом з розрахунком, а за декілька секунд вибухнула і вантажівка, що була поряд з ним.
Фрагменти

Карта жахів Бучі. The New York Times зібрали історії про людей, які померли під час окупації

Американські журналісти тиждень працювали у Бучі, містечку, яке стало символом жахливих злочинів російської армії проти цивільного населення України. Вони провели десятки інтерв’ю з родичами та близькими загиблих мешканців містечка, а також слідчими, коронерами й чиновниками, щоб зафіксувати обставини цих смертей. Зафіксувавши події цього моторошного місяця окупації, вони створили карту. «Тексти» переказують основне з матеріалу, повну версію і фоторепортаж можна побачити тут.
Статті

«З нас роблять мутантів». Пряма дія антивакцинаторів під Радою (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Наш постійний автор відвідав акцію антивакцинаторів у центрі Києва – й навіть зустрів кількох давніх знайомих. Увага, в тексті відтворюються тези дезінформації. Ми вирішили, що від того, напишемо ми про це чи ні, мало що зміниться.
Статті

Обладнання і ліки є, бракує персоналу. Репортаж із ковідної лікарні в Одесі

Штат лікарні за останній рік скоротився на 70%. Медсестра вищої категорії Марина, яка має 21-річний стаж, місяць як працює в ковідному відділені і каже, що тут значно складніше: “У нас були люди, які відпрацювали кілька змін і звільнилися. Дуже тяжка праця”.
Статті

«Результатами виборів дуже довольні, бо він – хазяїн». Чому вбивцю Лозінського обрали головою ОТГ

Мешканці 13-ти сіл обрали головою Підвисоцької ОТГ Віктора Лозінського, засудженого за вбивство.
Статті

9300 команд «ковід-детективів». Туреччина відстежує контакти хворих під час епідемій уже сотню років

Задушливого та липкого літнього ранку Сегер Одабаши починає робочий день у своєму офісі із відчиненими вікнами. Вона вмикає комп'ютер і вивчає перелік імен на екрані. Сьогоднішній список містить близько 50 випадків – удесятеро більше, ніж кілька місяців тому. Вона має відстежити всіх цих людей, житла яких розкидані по району. Її робота – запобігати поширенню Covid-19.
Статті

Лікарні в «червоній зоні» ледь справляються з напливом хворих на Ковід. Як працюють медики у Чорткові

«Дає дихати апарат, — погоджується хвора жінка, тяжко дихаючи. — Але дуже сушить. Тому мені трошки його відключають». Поруч лежить старенька пані, їй кисень іде через носові трубки. В іншої хворої мимовільно притягують увагу пролежні на обличчі від кисневої маски. Містечко Чортків на Тернопільщині — у «червоній зоні». Лікарні ще не переповнені, але наближаються до межі. Хвилі заражень розходяться після масових гулянь.
Статті

“Ну жизнь така, мене достала… ”. Як поліція ловила полтавського Рембо, крадія машин і ветерана-десантника

Суцільний морок ночі на бездоріжжі у сільській місцевості Полтавської області прорізають червоні вогні задніх фар автомобіля мого нового знайомого. Підполковник поліції карного розшуку Олексій точно знає, де сьогодні патрулюють його колеги. Як він тут орієнтується без навігатора, коли думки зайняті питанням, чи не відлетить колесо в одній із глибоченних вибоїн? Воістину, треба бути справжнім ніндзя, щоб знайти в цій глушині втікача.

Підтримайте нас