"Весь цей час Янукович вас трахає, він трахає й нас - але ми принаймні намагаємось чинити опір, - написала вона. - Ви надто старі, ви сліпі й не бачите того, що відбувається, ви глухій не чуєте криків". Цей лист був криком душі, написаним від гніву, болю й розчарування тисяч людей на Майдані. "Вибачете за моюя ламану англійську", - закінчила свій лист Ковальова. А потім додала: "І так. Дякую, Польще. Ми тебе чуємо, й ми тебе любимо". Автор: Марсі Шор, старший доцент історії в Єльському університеті, співробітник Інституту гуманітарних дисциплін у Відні. Її остання книжка - "Смак попелу: замогильне життя тоталіаризму у Східній Європі", New Republic Переклад: Артем Чапай

В ЄС на одне підприємство припадає 24 людини, в Україні 73.У Польщі частка мікропідприємств (до 10 працівників) становить 95,5%, що є найвищим показником серед країн Європи і забезпечує економічний ріст не зважаючи на кризу. В Україні їх лише 78%. Три четвертих українських підприємств – фізичні особи, але більша половина з них не виробляють власних продуктів, не надають послуг і власне навіть не займаються бізнесом, просто працюють продавцями, як правило на базарах. Текст і графіка: Ярина Михайлишин

«Головним редактором щоденної газети чи журналу може бути правочинна особа, що має польське громадянство та не позбавлена публічних прав». Тобто, польське законодавство чорним по білому забороняє негромадянам Польщі очолювати ЗМІ. Про це йдеться в законі котрий називається «Prawo prasowe», назву можна перекласти як Закон «Про пресу». В Україні теж би було доречно запровадити таку норму. Адже «головред із Росії» стає все частішою реальністю в українських ЗМІ. Це при тому, що в самій Росії журналістика набагато менш гостра ніж в Україні. Текст: Роман Кабачій

Розповім «на пальцях» як працює транспорт у Польщі. Позаяк два семестри провчився у Познані, то й розповідатиму на прикладі цього міста. Отже, головний транспорт 600-тисячного міста (це трохи більше Миколаєва і на 200 тисяч менше Запоріжжя) – трамваї і автобуси. Я здебільшого їздив трамваями, тож писатиму про них. Автор: Олександр Піддубний