#німеччина
«Усі казали їхати». Репортаж із Мюнхена, куди приїжджають українці 18–22 років
Три місяці тому уряд змінив правила перетину державного кордону під час воєнного стану. Чоловікам віком 18–22 роки дозволили виїжджати за межі країни. «Зупиніть цей потік», «Молоді українці масово їдуть до Німеччини», — била на сполох преса. Інтернетом гуляли фото, на яких люди в спортивних штанах стоять у чергах до центрів для біженців. Texty.org.ua поїхали до Мюнхена, щоб на власні очі побачити, що відбувається, і поговорити з молодими українцями, які скористалися можливістю виїхати.
20 відсотків європейців волонтерить. Як це відбувається в Німеччині та Чехії
Волонтерські практики під час війни і революцій, якими відомі українці у світі, цілком вкладаються в контекст вікових європейських традицій волонтерства. У Німеччині, наприклад, пожежні служби досі майже цілковито складаються з місцевих мешканців-волонтерів. За даними Eurоpean Economic and Social Committee (EESC), кожен п’ятий європеєць витрачає вільний час для суспільної користі. Від держави волонтери мають податкові пільги, роботодавці зважають на цей рядок у резюме.
Не сидять на шиї. Три історії про роботу і бізнес українських жінок у Німеччині
«Сидять на шиї» — цей штамп досі супроводжує українських біженців у Європі. Але офіційні дані свідчать про інше: тільки в Німеччині працює вже понад 300 тисяч українців. Більшість із них — жінки, які після втечі від війни не лише вивчили німецьку, а й відкрили власний бізнес або поєднують кілька робіт. Розповідаємо історії трьох українок, які працюють, платять податки і формують інше уявлення про біженців — як про сильних і відповідальних людей.