#мистецтво

Статті

Скульптор Архипенко. Свій у Парижі, Берліні та Нью-Йорку, чужий у Києві

Україна пам’ятає скульптора і новатора з якоюсь сором’язливою обмовкою. Від найкращих творів, які Архипенко заповідав Україні перед смертю, УРСР відмовилась як від буржуазних. Навіть на Червоному корпусі Університету, в стінах якого народився скульптор, досі немає меморіальної дошки. А можна було б в одному із парків чи київських дворів (наприклад, чудово під це підходив би Гостинний двір) – встановити бронзові копії скульптур Архипенка. Була б особлива родзинка сучасного Києва, його рідного міста. Ліліана Вежбовська, мистецтвознавець
Статті

Тюремне мистецтво. Андеграундний наїв

Коли Сергій Параджанов чув дорікання друзів на цензуру, на владу, на неможливість з'їздити за кордон, аби взяти участь у бієнале або кінофестивалі в Каннах, - він радив: "Іди у в'язницю. Посидь - зрозумієш". Відповідно до саркастичної радянської примовки, у СРСР "пів-країни сидить, а пів-країни саджає й охороняє половина СРСР протягом 70-ти років якось та ворушилася за ґратами й колючим дротом, - й теж створювала свої традиції, субкультури, жанри мистецтва. Автор: Ігор Кручик