Білоруські патріоти вшановують пам'ять Кастуся Каліноўскага і мріють про свободу і про національне відродження, але вони, на жаль, поки що не становлять більшості населення Білорусі. Натомість, дуже багато білорусів живуть у звичайній пост-совковій реальності. Вони говорять російською чи трасянкою, сумують за радянським минулим і цілком задоволені лукашенківською стабільністю. Бахаревича читав Євген Лакінський

Ні, між ними не розквітло лесбійське кохання (як могла б підказати кон’юнктура), натомість утворилася химерна суміш субординації, сестринської, ба ледь не матеинської любові, приятелювання та суперництва. Любов та її численні солодкі й болючі різновиди в цілому є одним із головних мотивів книжки. Є тут і «детективні» лінії. Читав: Олег Коцарев.

Відомий письменник, журналіст і у минулому активіст антизабудовних рухів Артем Чапай написав ліву антиутопію. Він не став вигадувати дуже далекого майбутнього з міжзоряними польотами, лазерами, інопланетянами й телепортацією. Натомість обрав зовсім недалеку середину нашого ХХІ століття, в якій нам, читачам, легше буде впізнати свій час і самих себе. Точніше сказати, не найкращі прояви часу і нас. Читав: Олег Коцарев

Російська політика є безумовно колоніальною. ЄС це реалістична утопія створена на основі культури свободи, демократії. Іспанія – це щаслива історія, суспільство, яке перейшло до демократії без крові, завдяки домовленості і консенсусу. Іспанія перетворилася з точки зору культури, креативності, творчості в одну з країн, яка найшвидше розвивається. І це було б неможливим без входження Іспанії в Європу. Конспектував: Сергій Демчук

Хімія: зараз ми можемо в найдрібніших деталях розглядати окремі компоненти клітин. Фізика: довго не вдавалось створити блакитні світлодіоди. Це було життєво необхідним для створення білих світлодіодів. Медицина: в нашому мозку є GPS Джерело: Гардіан, переклад Юрій Малахов

Ще з весни любителі літератури міркували: чи відбудеться, з огляду на війну, традиційний Форум видавців у Львові? Час, на щастя, дає позитивну відповідь. 10-14 вересня у Львові на вас знову чекає море книжок, літературних і навкололітературних подій. Як і завжди, в усіх цих подіях не так просто зорієнтуватися, програма величезна, повністю її можна подивитися тут. Ми ж пропонуємо нашим читачам невеличкий суб'єктивний "путівник" подіями, що здалися нам вартими уваги в першу чергу. "Путівник" вибраними акціями головної літературної події країни підготував Олег Коцарев

«Па-па-па-па-па, - думал Степан, - па-па-па-па. Скоро уходить домой пора». Мысли двигались в его голове тяжело, как огромные соединения узлов и агрегатов сталелитейного цеха. Как в том цеху Донецкого металлургического комбината 25 лет назад, когда он был сопливым пацаном, когда сталь плавили, а уголь долбили – давно уже. «Домой пора, пора, - тяжело переваливалось у него в голове, а иногда взвизгивало, как тросы лебедки: - А дома Лариска!» Тогда Степан морщился. Автор: Иван Ампилогов

Британська письменниця Лілі Хайд написала перший у світі роман про кримських татар «Омріяний край». Цього року книга вийшла і українською. "Проблема – в «совку», не в росіянах. Тут цілком доречна аналогія з фашистською Німеччиною. Адже, говорячи про той час, ми вживаємо термін «нацистські злочини», не «німецькі»", - говорить вона. ТЕКСТИ розмовляють з письменницею про Крим, Україну, імперіалізм і майбутнє ЄС. Розмовляв: Олесь Кульчинський