6-го лютого під час оголошення переможців премії "Золота Зоря Лірум" у номінації "Дебют року" перемогла співачка Klavdia Petrivna, яка дотепер була анонімною. Отримувати нагороду вийшла 24-річна відома виконавиця Маша Кондратенко.

Гурт Ziferblat став справжнім відкриттям національного відбору на "Євробачення" 2024 року. Саме їхній пісні Place I Call Home журі віддало найбільше голосів. Глядачі поставили Ziferblat на 4 місце. І за сумою балів учасники посіли 2 місце (19 балів).

Національна комісія з реабілітації за поданням Українського інституту національної пам'яті (УІНП) реабілітувала українського кінорежисера вірменського походження Сергія Параджанова.

У ніч на 8 січня у Лос-Анджелесі (США) пройшла 81-а церемонія нагородження премією "Золотий глобус". Це нагорода, яку щороку вручає Голлівудська асоціація кінокритиків.

Віра Агеєва — професорка Києво-Могилянської академії, літературознавиця, лауреатка Шевченківської премії. Входить до журі «Книга року ВВС» від заснування цієї премії у 2005 році. Феміністка, блогерка та співведуча ютуб-каналу «Шалені автор(к)и».Texty.org.ua запитали у Віри Павлівни, як змінилася література від початку війни, хто виявився лідером продажу в Україні та які книжки варто прочитати.

Британське видання The Guardian опублікувало світлини Дімітріса Легакіса зі святкувань напередодні Різдва в Уельсі, які "завірусилися" в мережі й викликали несподівані культурні паралелі.

Американський інститут кіномистецтва (The American Film Institute, AFI) оприлюднив свій список найкращих фільмів та серіалів 2023 року.

Найцінніша частина колекції філії Національного музею історії України "Скарбниця” досі перебуває в евакуації. Музейні працівники водночас стали експертами з пакування й евакуації експонатів — вони активно оцифровують музейні фонди та намагаються підтримувати виставкову діяльність.

На виставці, що триває з 5 вересня цього року у Російському історичному музеї на Красній площі, пропонується ознайомитися “з історією Новоросії – обширного регіону у Північному Причорномор’ї, що увійшов до складу Російської імперії у 1764 році”.

Сучасна Росія носиться з Олександром Пушкіним як символом власної величної культури, українці вбачають у ньому прояви прибічника імперії, а для своїх сучасників він цілком міг бути носієм прогресивних протестних настроїв. Дослідник аналітичного центру Carnegie Europe Томас де Ваал (Thomas de Waal) розмірковує над еволюцією ставлення до Пушкіна через його оточення й творчість, вважаючи, що і російська влада, і опозиційна інтелігенція висунули до поета завищені вимоги, виходячи з власних завдань та інтересів. Відтак сьогонішні заклики зносити пам’ятники дедалі більше стосуються не самого поета, а ореолу, який довкола нього створили. І тому передусім самим росіянам треба зняти з Пушкіна німб. Це, втім, не заперечує необхідності “депушкінізації” і в Україні, зі своїх причин.ТЕКСТИ переклали, скоротили й адаптували дискусійне есе де Ваала “Зняти Пушкіна з п’єдесталу”, опубліковане на платформі Engelsberg Ideas. Ми мінімізували літературознавчу частину розвідки та залишили повніше суспільно-політичні фрагменти.