70 років тому радянські війська увійшли в Західну Україну і Білорусь. Як кожна війна останніх років, ця подія супроводжувалася широкою інформаційною кампанією. Пропонуємо вашій увазі аналіз цієї кампанії, зроблений дослідником російського колоніалізму Євою Томпсон у фундаментальній роботі "Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм" Публікуємо із скороченнями.

В першій частині статті ZaUA розповідав про призначення нового ідеолога новин на українському каналі «Інтер». Ним став російський журналіст Ілля Канавін – журналіст з найближчої медійної обслуги президенто-прем’єра Росії Владіміра Путіна і автор низки тенденційних та відверто брехливих телесюжетів про Україну. Як виявилося, це не останнє кадрове поповнення, від якого за кілометр тхне інформаційним маніпулюванням та провокацією.

На каналі «Інтер» - кадровий переворот. 4 вересня з нього "за згодою сторін" пішли генерального продюсера Ганну Безлюдну. Через кілька днів з тим же записом в трудовій книжці звільнилася низка топ-меджерів. В тому числі Антон Нікітін, керівник продакшн-компанії з нудною назвою «Національні інформаційні системи». Насправді ця компанія виконує одну з найважливіших ролей: вона виробляє програми-новини для всіх телеканалів, що входять до Іnter Medіa Group. 7 вересня з'явилася інформація, що новим «керівником новин» на «Інтері» стане росіянин, політичний оглядач телеканалу РТР Ілля Адольфович Канавін. Автор і виконавець низки підлих інформаційних провокацій проти України, Грузії та Польщі. АВТОР: Іван Мельник

Радикальна військова реформа в РФ може мати серйозні політичні наслідки – адже переконлива кількість «незгодних» у погонах є значно небезпечнішою для Кремля, ніж об’єднання правозахисників і демократів. Невдоволення армійськими перетвореннями вже добре помітне на військових та ветеранських форумах. Автор: Костянтин ВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ

Дипломат Юрій Щербак написав чудовий аналіз ситуації, в якій опинилася Україна і світ напередодні 2010 року - після агресивних сигналів з боку Кремля. Автор: Юрій ЩЕРБАК

Наразі російська армія являє собою величезну хаотичну структуру з 1,4 млн. чоловік, не готову до військових дій. Це підтвердила минулорічна війна з Грузією. За кілька днів армія Росії допустилася купи грубих помилок. Тоді росіяни втратили сім літаків, деякі з них взагалі не були призначені для воєнних дій такого масштабу. Російські військовики переповідали історії про те, як їм доводилося віддавати накази за допомогою мобільних телефонів... Ці приклади дали поштовх російській армійській реформі. АВТОР: Аманда Щур

Колись давно між США і Радянським Союзом існувала "гаряча телефонна лінія" - і якщо Москва дозволяла собі зайве, з Білого Дому могли проконсультуватися, що ж відбувається. Ну й навпаки, звичайно ж. Невідомо, чи зараз існує той прославлений у десятках фільмів зв'язок, який дозволив світові уникнути третьої світової. Схоже, що так, припускає дослідник сучасних систем зв'язку Джеррі Прок. Переклав: Артем ЧАПАЙ

Поки окремі українські політики поспішають підлизати Кремлю – мовляв, Ющенко справді “дав підстави” Мєдвєдєву так до нього звертатися – блогосфера відреагувала зовсім інакше. Користувачі інтернету відповіли російському президенту просто, відверто і часто-густо нецензурно. Що показово: висловлюючи свою зневагу до хамських методів нинішнього Кремля, вони зазвичай із повагою говорили про “маленьких росіян”. Та й пересічні росіяни показали себе гідно.

У словах російського президента дуже мало нового і дивного, - тією чи іншою мірою Кремль вже висловлював своє «фе» Україні і Віктору Ющенку особисто. Привертає увагу лише час і форма цієї заяви. АВТОР: Костянтин Воздвиженський

Росія готова застосувати силу проти Грузії. Грузія хоче війни з Росією. Обама дзвонив Медвєдєву. Байден дзвонив Саакашвілі. Грузинська армія – найбоєздатніша у регіоні. Росія вдвічі збільшує кількість солдат у Південній Осетії. В Грузії презентують фонд, присвячений російській агресії. У Південні Осетії відкриють музей геноциду. Це – заголовки новин останніх днів. Вочевидь, підготовка до 8 серпня, річниці російсько-грузинської війни, триває повним ходом – при чому з обох сторін. І Росія, і Грузія нічим не обмежені у своїх спекуляціях: вони можуть "нагнітати" скільки завгодно, і ніхто не звинуватить їх у брехні.