25 січня 2018 року директор Інституту національної пам‘яті Володимир В’ятрович написав, що «Не всі щупальця «руского міра» такі огидні і очевидні, як совок і московська церква. Деякі більш симпатичні, вишукані та респектабельні, але не менш небезпечні. «Іроніясудьби», «восьмоємарта», булгакови, пугачови і навіть висоцькі і цої в руках Кремля - ефективні інструменти нагадування про єдиний культурний простір та інструменти його відтворення». Автор: Євген Лакінський

Мама в дитинстві змушувала мене пити кефір. А я його не терпіла. І ось тест показав, що у мене інтолерантність до лактози, тобто, відсутні ферменти, які розщеплюють молоко й кисломолочні продукти. Цього мама, звісно, знати тоді не могла, бо в українців це трапляється досить рідко. Моя материнська гаплогрупа Н-32 18 тисяч років тому (під час льодовикового періоду) прийшла з Середнього Сходу. Автор: Людмила Стельмах (Кучеренко)

Хто з жителів будинку “Слово” випивав із консервних банок? Кого з колег недолюблював Хвильовий? Стрічка занурює глядача в атмосферу Харкова 20-30-х років. На тлі автентичного відеоряду оживають голоси Хвильового, Сосюри, Йогансена та інших квартирантів, які читають свої листи, жартують, дискутують між собою чи обговорюють події “богемного” життя тогочасного Харкова. Актори озвучення розігрують ряд живих сценок - відомих епізодів із реального життя героїв фільму. Дивився: Роман Кулик