Тема вільних економічних зон стала червоною ганчіркою для «нової» помаранчевої влади. Від часу скасування «податкових дірок», як називали спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку тодішні міністр економіки Сергій Терьохін і міністр фінансів Віктор Пинзеник, до теми відновлення пільгових режимів поверталися вже не один раз. Проте далі слів справа не пішла. Ми не аналізуватимемо тут принади такого режиму для України (бо в загальних рисах більш-менш знаємо, до чого це може призвести в українських реаліях – до завезення м’яса без податків), натомість помріємо, як це могло би бути, якби ми були грузинами. Отже, третя частина віртуального екскурсу ZaUA.org у грузинську економіку: вільні економічні зони. Частина перша - про грузинський досвід реформування податкової системи

В умовах, коли в Україні держава – в особі мандрівного мішка обіцянок і за сумісництвом прем’єр-міністра – перебирає на себе усе більше прав і обов’язків, боїться продавати заводи, «бо криза і дешево» доречно буде поговорити про те, як грузини приватизують державне майно. Цей текст - друга частина екскурсії ZaUA.org грузинським реформаторським досвідом. Першу частину - про грузинську податкову систему - читайте тут. Грузинську приватизацію вивчав: Тимофій КРАМАРІВ

ZaUAorg починає серію публікацій про економічні перетворення у братній державі - революція відбулася там всього на рік раніше, ніж в Україні, проте за темпами реформ грузини обігнали нас щонайменше років на десять. Перший матеріал – про податкову систему, бо по суті вона стала одним із головних чинників стрімкого економічного зростання, залучення іноземних інвестицій і потенціалу такого піднесення на майбутнє. У рейтингу Світового банку Doing business 2010 грузини мають 11-те місце. Україна – 142-е зі 180. Грузинську податкову систему досліджує: Тимофій КРАМАРІВ

Сьогодні - Всесвітній день боротьби з корупцією, який уже вшосте відзначається з ініціативи ООН; за останній рік Україна опустилася зі 134-го на 146-те місце за рівнем корупції і ділить його з такими демократичними країнами як Росія, Камерун, Еквадор, Кенія, Сьєрра-Леоне й Зімбабве. Натомість Грузія за останні чотири роки піднялася зі 124-го місця на 67-ме - рівень країн Євросоюзу. Ба більше, за 6 років Грузії вдалося піднятися з дна рейтингу Всесвітнього банку з простоти ведення бізнесу - до 11-го місця у 2009 році. Кількість державних ліцензій, які треба було отримати в Грузії для початку будь-якого виду економічної діяльності, зменшилася увосьмеро. Кількість податків - з 22-ох до шести. Враховуючи наведені цифри, ZaUA.org не міг не звернути увагу на інтерв'ю одного з авторів "грузинського дива" - екс-міністра економіки Грузії Кахи БЕНДУКІДЗЕ, яке він дав для молдавської служби радіо "Свобода".

Наразі російська армія являє собою величезну хаотичну структуру з 1,4 млн. чоловік, не готову до військових дій. Це підтвердила минулорічна війна з Грузією. За кілька днів армія Росії допустилася купи грубих помилок. Тоді росіяни втратили сім літаків, деякі з них взагалі не були призначені для воєнних дій такого масштабу. Російські військовики переповідали історії про те, як їм доводилося віддавати накази за допомогою мобільних телефонів... Ці приклади дали поштовх російській армійській реформі. АВТОР: Аманда Щур

Росія готова застосувати силу проти Грузії. Грузія хоче війни з Росією. Обама дзвонив Медвєдєву. Байден дзвонив Саакашвілі. Грузинська армія – найбоєздатніша у регіоні. Росія вдвічі збільшує кількість солдат у Південній Осетії. В Грузії презентують фонд, присвячений російській агресії. У Південні Осетії відкриють музей геноциду. Це – заголовки новин останніх днів. Вочевидь, підготовка до 8 серпня, річниці російсько-грузинської війни, триває повним ходом – при чому з обох сторін. І Росія, і Грузія нічим не обмежені у своїх спекуляціях: вони можуть "нагнітати" скільки завгодно, і ніхто не звинуватить їх у брехні.