Катерина й Сергій Онищенки мешкають у Краматорську. До повномасштабної війни подружжя мало бізнес — забезпечувало харчування для курортників на турбазах у Лиманському районі. Після деокупації Онищенки виявили, що їхнє обладнання розкрадено. У 2014-му вони вже розгортали намети, щоб годувати вимушених переселенців. Тепер це довелося робити знову.Краматорськ після першого вторгнення Росії та захоплення Донецька став обласним центром, місто розвивалося й багатшало, але нове вторгнення Росії відібрало в нього перспективи, а в інших, ближчих до фронту містах, люди без роботи зараз зайняті виживанням. Нині Онищенки працюють в американській місії World Central Kitchen, яка допомагає людям їжею.Завдання волонтерів — не лише роздати пакети з їжею мешканцям прифронтових населених пунктів, а й правильно розподілити допомогу, щоб підтримати тих, хто дійсно цього потребує, уникнути зловживань і сприйняття гуманітарної допомоги як постійного забезпечення.

Двоє братів Божків — старший Юрій та середній Іван — після 24 лютого вдавалися до хитрощів на польському кордоні, щоб виїхати з України. Третій, наймолодший, Микола, одразу вирішив залишитися. Братів не пропустили. Вони повернулися додому без дружин і дітей, які виїхали на Захід, і почали вивозити людей з гарячих точок Харківщини — і так втягнулись у волонтерство. Їхні сім’ї зараз розділені, та чоловіки кажуть, що більше не хочуть за кордон.Хлопці робітничих професій налагодили видачу допомоги в рідному селищі Старий Салтів, яке й за кілька місяців після деокупації заледве приходить до тями. Вони опікуються гуманітарним хабом — таких є кілька в деокупованій області.

Російські окупанти переміщують військову техніку та особовий склад з правого на лівий берег Дніпра на Херсонщині. З початку жовтня вантажний пором здійснив вже низку таких рейсів, переправляючи російських солдатів та військову техніку через Дніпро з району селища Козацьке до Нової Каховки.

Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив відео зі звільнених територій Донеччини, яке показує, в яких умовах жили російські солдати, як тікали зі своїх позицій і що саме знайшли тут українські військові

Начальниця управління комунікацій та інформаційної політики НАЗК Олена Конопля пише про те, з якими проблемами стикають голови громад на деокупованих територіях. Далі пряма мова.

Ще кілька тижнів тому здавалося, що війна в Україні застигне в суворій зимі й жодна сторона не досягне помітного прогресу. Цей прогноз змінився з раптовим та успішним українським контрнаступом у Харківській області, який підбадьорив західних прихильників України та призвів до взаємних звинувачень у Москві.

Державне бюро розслідувань виявило на Харківщині запасний командний пункт окупантів з чималим арсеналом боєприпасів та техніки.

Генштаб ЗСУ опублікував фото з кинутих російських позицій. "Без коментарів", – йдеться у підписі до світлин.

Наслідки російської окупації у фоторепортажі Суспільне.Харків зі звільненого Ізюма на Харківщині.

На звільнених територіях Харківської області починають працювати мобільні слідчо-прокурорські групи для розслідування численних воєнних злочинів росіян.