Через високу інтенсивність використання артилерії Росія змушена використовувати снаряди, виготовлені понад 40 років тому, і якщо не знизить темп, то може вичерпати запаси повністю придатних боєприпасів вже на початку 2023 року.

У листопаді міністр оборони Олексій Резніков заявив, що Укроборонпром налагодив виробництво дефіцитних боєприпасів радянських калібрів 152 та 122 мм. "Економічна правда" розбиралася, чому Міноборони не може відмовитися від "радянських" калібрів і чому виробництво снарядів запустили аж на восьмому році російсько-української війни. ТЕКСТИ наводять ключові тези статі.

Українські фахівці створили засіб для розмінування, зовні схожий на олівець.

Державне бюро розслідувань виявило на Харківщині запасний командний пункт окупантів з чималим арсеналом боєприпасів та техніки.

Українці тренуються до виснаження, аби мати змогу максимально ефективно використовувати у бою артилерійські установки Panzerhaubitze, які нам постачає і ще постачатиме Німеччина. Полковник артилерії Бундесверу, керівник артилерійської школи Оберст Дітмар Фелбер розповів нещодавно про подробиці цього навчання, а також поділився своїм баченням використання артилерії росіянами та Збройними силами України у цій війні в рамках програми Nachgefragt на офіційному YouTube-каналі Бундесверу. ТЕКСТИ наводять головне з розмови.

Військовий експерт Томас Тейнер, який раніше служив у італійській армії, вважає, що низка типів зброї, які опинилися на лінії фронту, можуть виконувати значно складніші і більш руйнівні для ворога завдання, ніж вони це роблять сьогодні. «Тексти» переказують основне з тематичного треду.

Видання The New York Times проаналізувало понад 1000 фотографій ракет і боєприпасів, які використовують росіяни у війні проти України. Масштаб доказів, які журналісти зібрали та каталогізували, свідчить, що найпоширенішим є використання некерованих боєприпасів. Понад 210 визначених типів зброї заборонено міжнародними договорами. Усі, крім кількох, були забороненими касетними боєприпасами, разом з їхніми суббоєприпаси, які можуть становити серйозну небезпеку для цивільного населення впродовж десятиліть після закінчення війни. До того ж багато атак по цивільних об’єктах можна кваліфікувати як воєнні злочини. ТЕКСТИ наводять скорочений переказ цього матеріалу.

У війні Росії проти України на полі бою протистоять не лише армії двох країн, а й військово-промислові комплекси союзників, які прямо чи опосередковано підтримують сторони. Основним постачальником зброї до України є ВПК Сполучених Штатів, а фактичним гарантом того, що російські запаси не буде виснажено, виступає Китай, вважає підполковник у відставці, ветеран операцій в Кореї, Іраку та Афганістані Алекс Вершинін. У своїй замітці на сайті Королівського інституту об’єднаних служб з питань оборони та безпеки (Royal United Services Institute for Defence and Security Studies) він розмірковує, чи готова військова промисловість США до довгого протистояння. ТЕКСТИ наводять її переклад з незначними скороченнями.

На мінах і розтяжках, які росіяни залишили на полях і посеред вулиць, ледь не щодня підриваються мирні люди й цивільні автомобілі. Щодня сапери різних служб, що займаються розмінуванням, знаходять і знешкоджують від 2 тис. до 5 тис. одиниць боєприпасів. Тільки під одним мостом в Іванківському районі на Київщині на початку травня сапери знайшли понад 250 мін і снарядів. ТЕКСТИ розповідають про основні типи “подарунків”, які залишили нам росіяни на звільнених територіях, і які ще, ймовірно, буде знайдено в тимчасово загарбаних регіонах.