"Студия массажа ищет очаровательных девушек, которые хотят зарабатывать”. ТЕКСТИ виявили 270 схожих оголошень, коли дослідили 50 телеграм- і вайбер-спільнот українців у Польщі впродовж грудня 2022 року.Це 1% від усіх оголошень про пошук працівників. Ми також досліджували Німеччину та Чехію, але найбільше "секс-оголошень" зафіксували саме в Польщі. Імовірно, іноді такі оголошення можуть бути замасковані під пропозиції познайомитися: "Познакомлюсь с красивой девушкой. С меня полная материальная поддержка и решение твоих проблем".Більше про це дослідження читайте тутЩо пропонують роботодавці – неважко здогадатися. Чи ризикують ті, хто відгукнеться на такі пропозиції, бути втягнутими в секс-індустрію? Ми спробували це дослідити.

Багато українців, які влаштуються за кордоном на роботу, можуть не повернутися. Тому, навіть за умови швидкого і масштабного процесу розбудови України, на нас чекає величезне структурне безробіття.

Діяльні українські жінки, які виїхали за кордон, беруться до роботи: запускають соціальні стартапи, щоб заробляти на себе, збирати кошти на благодійність і популяризувати національну культуру у світі.Ми зібрали кілька історій про українок, які розпочали свої справи у Європі та США.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії українці активно переходять з російської на українську. Це відчутно в інформаційному просторі та на побутовому рівні – у багатьох є знайомі, які торік заговорили українською. Наприклад, третина з 67 тис. опитаних користувачів додатку “Київ Цифровий”, відповіла, що почала спілкуватися українською саме в цей період. Тренд на українізацію не обійшов і здебільшого російськомовні східні області, які найдужче потерпають від війни й терору росіян. Read this article in EnglishБагато переселенців зі сходу та півдня України, які опинились у західних областях, також почали частіше спілкуватися українською – із власного бажання та надихнувшись україномовним середовищем. Натомість українців, якіз початком війни виїхали кордон, оминув цей тренд. Дехто навіть припиняє спроби говорити українською, опинившись у російськомовному середовищі в Європі.Ми поспілкувались з українськими біженцями в Німеччині про їхнє мовне середовище у цій країні та запитали, як надихнути українців спілкуватися рідною мовою.

Керівниця дитячої студії вокалу з Одеси Юлія Скальська, яка виїхала до Румунії, організувала там творчий центр для дітей і дорослих. Вона стала однією з героїнь артпроєкту Ukraine among us (Україна серед нас) румунського фотографа Аді Тудос. Про своє життя в Румунії вона розповіла у розмові під час зйомок.– До 24 лютого моє життя було таким заповненим роботою й похвилинно розписаним, що я довго не вірила в імовірність вторгнення, – згадує вона. – Коли чоловік розбудив мене словами “Юлю, почалося!”, то перше, що спросоння спало на думку, було: “Це неможливо! А як же мої проєкти?”. Тоді ще була надія, що все невдовзі завершиться й ми повернемося до колишнього життя. Але це страшне кіно ніяк не закінчується, а ми не можемо вийти з кінотеатру.

Російська православна церква підтримала повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Патріарх Кіріл вважає, що загибель російського солдата на цій війні дає йому змогу позбутися всіх гріхів. РПЦ бере участь у депортації українців з окупованих територій і збирає кошти на допомогу російським воякам, щоб убивати українців. Проте все назване не заважає українцям, які тікають від війни з Росією до країн Європи, ходити до московських церков у Відні, Мюнхені, Парижі чи Мадриді.ТЕКСТИ з’ясовують, як влаштовано мережу російських церков закордоном, чи всі російські парафії слід автоматично вважати представництвами ФСБ, а також чому українцям варто шукати альтернативи навіть “опозиційним” росхрамам. Також ми поспілкувалися про це з о. Кирилом Говоруном, професором Університетського коледжу Стокгольма

Ми промоніторили 180 телеграм-спільнот і 13 вайбер-чатів українців у Німеччині, Польщі та Чехії. Мета дослідження — виявити проросійську дезінформацію й наративи в середовищі українських переселенців.

У Польщі порахували загальну кількість українців, які зараз проживають у країні. Більшість переїхали туди ще до початку повномасштабної війни.

Академік Елла Лібанова з Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України доповіла про демографічні втрати внаслідок повномасштабної війни. За її оцінкою, прогнозовані демографічні втрати України коливаються в межах від 500–600 тисяч до 5–6 мільйонів людей. ТЕКСТИ наводять ключові тези науковиці. Далі пряма мова.

Сейм Польщі проголосував за зміни до спецзакону про допомогу українцям, які рятуються від війни в Україні на території РП.