Матеріали автора Олег Гречух

Квартири біля Дніпра – гарантовано приваблива столична нерухомість. Якщо поряд метро, то район має всі шанси стати комфортним та дорогим. Але Микільській Слобідці неподалік станції метро «Лівобережна» не пощастило.

Тут купують квартири від $1500 до 3000 за квадратний метр. Ціна, як у Європі, а навколишній простір, як в Африці. Київська вулиця Глибочицька – майже центр, між історичним Подолом і Верхнім містом. 15 років тому на ній були фабрики, але не було жодного житлового будинку. За порівняно короткий період, окремо від розрахунків генерального плану і без створення відповідної інфраструктури, тут набудували багатоповерхівок на 3000 квартир (ще стільки ж у стані будівництва).

ЖК "Рив'єра" біля метро "Славутич". Люди купили квартири, а тут будівельники розібрали дах і почали добудовувати чотири поверхи. Неймовірно!? Так. Але і сам цей будинок – нелегальний та збудований на місці засипаної водойми. У відділі продажів запевняють: на все є документи та необхідні дозволи. Але жодної квартири в надбудові вже не продають – бо їх розкупили раніше. Схожі приголомшливі будівельні історії трапляються в столиці регулярно, тож ми розібралися, хто винен і чому так відбувається.

Спека. Поверхні, якими ходять містяни, нагріваються до +55. Від асфальту підіймається гаряче повітря, яке уповільнює рухи. А через певний час потужні зливи – і от перед нами залиті водою низини, затоплені підземні переходи та станції метро. Наслідки змін клімату мають впливати й на адаптацію міст до нових умов, які не були враховані у нормативах при будівництві.

Різні частини фортеці реставрували держава, меценати, бізнес. Кожен прагнув зробити все правильно, і фрагментами фортеця виглядає достойно, але загальна картина – хаос. Історія з Київською фортецею – чудова ілюстрація того, як відбуваються зміни в Україні.

Продовжуючи наш цикл про сучасну українську забудову, досліджуємо Ірпінь. Тут є і жахливі квартали з пафосними назвами, і затишна п'ятиповерхова забудова, яка не поступається європейським містам.

Ми поспілкувалися з українськими архітекторами, які ведуть просвітницьку роботу. Це Олег Дроздов – автор Театру на Подолі, засновник Харківської школи архітектури; Юліан Чаплінський – блогер, архітектор, м. Львів; Наталія Каширіна – архітекторка, бюро Filimonov & Kashirina architects, м. Дніпро; Антон Целовальник – архітектор, викладач, м. Київ. ТЕКСТИ попросили їх обрати найкращі архітектурні рішення в громадських місцях та серед житлових комплексів, які були втілені у 2018–2021 роках. Кожен називав роботи інших архітекторів, не свої.

Це той випадок, коли попит затьмарює очі, а всі проблеми відкладаються на потім. Певно, навіть не реклама грає ключову роль у продажах, коли яскраві червоні, жовті та сині хмарочоси будують поряд з обухівською трасою у Києві. Щогодини тисячі машин проїжджають повз, а серед них і потенційні покупці житла «майже на Печерську (урядовий квартал)», – як каже реклама.Продовжуємо наш цикл про сучасну забудову столиці й України, попередні статті читайте тут

У місці, де траса Одеса – Київ М5 виходить за межі столиці, за кілька років виросли хмарочоси з відносно недорогою вартістю житла. 25-поверхові будинки з яскравими стінами добре видно з траси, якою щохвилини рухаються сотні машин. Ціна за квадратний метр – від $750 на стадії будівництва. Станом на березень 2021 року вже мало що залишилося для вибору покупця. Майже все розібрали. Досліджував новобудови Олег Гречух, архітектор.

Безвіз і орієнтація українців на Захід створила певний попит на житло “як у Європі”. Раніше достатньо було “євроремонту” у квартирі. Зараз з'явився запит і на зручне середовище – двори без місць для паркування, малоповерхова забудова, підземні смітники, гарні дитячі майданчики та велодоріжки, входи в під'їзди без сходів і через прозорі двері. Таке житло можна знайти поблизу Києва, але серед мінусів – автомобільні затори, дорога електроенергія та проблеми з водою.