Матеріали автора Любов Величко

Статті

Майстри паніки. Як проросійська мережа в Україні організувала бунт в Нових Санжарах

Продавчині зимових курток на центральному базарі в Нових Санжарах не хочуть спілкуватися з пресою: "Ваші журналісти нас усіх оббрехали! Спочатку налякали нас до усрачки, а тепер дивуються, чому ми обурені". Побачивши посвідчення “преса”, жінки переходять на крик і проганяють мене геть. Відклавши роботу, 20-го лютого вони були в епіцентрі подій — у натовпі, в оточенні сотень бійців Нацгвардії та поліції.

Статті

Лікарняні ліжко-місця, інститути-клони і втрачені мільярди: як витрачає державні кошти Академія наук (РОЗСЛІДУВАННЯ)

Щороку Академія наук отримує з державного бюджету мільярди гривень. Ці гроші між сотнями наукових установ розподіляє Президія. Розподіл цих коштів мав би відбуватися абсолютно прозоро та зрозуміло. Але як наукова спільнота може оцінити фінансову грамотність керівництва, якщо Академія ніде не публікує свої фінансові звіти? ТЕКСТИ впродовж кількох місяців знайомилися із фінансовою звітністю інститутів у паперовому вигляді в бухгалтерії Президії НАНУ.

Автор: Любов Величко

Статті

Всеїдність і охоронний бізнес. Хто фінансує «Національний корпус»

Хлопці, а можна долучитися до вашої партії? Я теж на мітинги хочу ходити. Я теж — націоналіст і патріот, — учасник бойових дій Сергій на моє прохання підійшов до групи молодиків, які під брендом «Національні дружини» прийшли до Адміністрації Президента протестувати проти корупції в «Укроборонпромі». «Дружинники» кинули погляд на Сергія й мовчки дружно похитали головами. Це означає «ні». Зараз у медіа багато світяться «Національні дружини». Це одна з організацій конгломерату «Азовського руху», як люблять казати його лідери.

Автор: Любов Величко

Статті

Радянська Академія. Науковці НАНУ заробляють на рівні касирів. Через це йдуть на різні махінації із зарплатами

У часи горбачовської перебудови говорили "так жить нєльзя". Цей вислів стосувався не бідності, а етичних норм: постійного викручування, хитрощів, щоб вижити, і підлещування до начальства. В Академії наук і досі так живуть. «Мертві душі», талановиті прибиральниці та академіки на двох стільцях. Дехто отримує "получку" — і лише числиться на роботі, а реально працює за кордоном. Дехто намагається тягнути наукову роботу — й одночасно підробляє в інших місцях. Та, як у будь-якій установі радянського зразка, кращу зарплату отримує той, у кого є блат.

Текст: Любов Величко

Статті

Земля в обмін на обіцянки. Академія Наук підписала інвестиційних договорів на 50 гектарів і отримала 185 квартир (+Список ділянок; +Список тих, хто таки отримав квартиру)

Академія Наук, як в радянські часи, будує квартири співробітникам. Час наче зупинився: виявляється, для науковців України 21 століття й досі актуальний культовий радянський фільм «Гараж», у якому науковці розподіляють місця у гаражному кооперативі. Зараз у черзі стоїть близько 2 тисяч людей на отримання службового, тобто на час роботи, житла. Доцільніше відмовитися від квартир, а доходи від управління майном та кошти з бюджету виділяти на наукові гранти. Щоб у кращих вчених була можливість заробляти більше, а наукові установи конкурували за мізки й приваблювали їх умовами праці та зарплатами.

Текст: Любов Величко

Статті

Успішні підлабузники та «мовчання ягнят». Як отримують керівні посади в Академії наук - і як тримаються за них до останнього

Як стають академіками? «За два тижні до виборів засідає комісія з академіків, які вибирають фаворитів (перші три місця). Порядок цих трьох кандидатур в бюлетенях є негласним натяком для «посполитих» членів-кореспондентів та академіків, як слід голосувати. У результаті вибрали найдостойніших, усі вони - директори інститутів (або майбутні директори). Але з точки зору науки, вибрали не найсильніших. Вибрали гвинтиків системи, причому, зауважте, усі - гвинти системи НАНУ». Як створюються посади в Академії? «Вони «вибиваються». Дуже часто під певних людей. Саме під них підлаштовуються спеціальності, на які оголошуються вакансії».

Текст: Любов Величко

Статті

«Липові» розрахунки, директор-узурпатор і «мертві душі» на зарплаті. Розповідь екс-керівника відділу Інституту проблем міцності НАНУ

Доктор технічних наук Ігор Ориняк донедавна очолював Відділ фізичних основ міцності і руйнування Інституту проблем міцності ім. Г. С. Писаренка НАН України. За кількістю цитувань та міжнародних публікацій вчений займає друге місце в своєму інституті та має індекс Гірша 11, друге місце за цим показником в інституті. За 33 роки роботи в Інституті Писаренка Ориняк встиг попрацювати керівником багатьох науково-технічних проектів, став лауреатом державних премій та членом великої кількості профільних рад в науковій сфері. Але через особистий конфлікт із директором Ігоря Ориняка скоротили як недостатньо кваліфікованого. Далі – пряма мова вченого та скупі коментарі адміністрації.

Текст: Любов Величко

Статті

Як США та Польща підтримують якісну науку. Починати зміни в НАНУ можна вже зараз і без додаткових грошей

США уже багато років поспіль є світовим науковим лідером. Польща започаткувала зміни в організації науки відносно недавно – у 2010-му році. ТЕКСТИ вирішили порівняти, яка роль відведена національним академіям наук у цих державах, які принципи фінансування наукових досліджень мають ці країни, наскільки активно впроваджуються у життя отримані наукові результати, та як держава визначає, які наукові організації підтримувати, а які – ні.

Текст: Любов Величко

Статті

Пафосна нудьга. Симпозіум НАНУ: ідеї з Вікіпедії, дрімота у залі і доповідь космонавта (РЕПОРТАЖ)

Дідусь у задньому ряду зали засідань міцно обійняв свій чорний портфель і почав нахилятися до нього все більше і більше, аж поки не задрімав. Мене теж хилить на сон: вчений із Російської академії наук Юрій Батурин вже десять хвилин переповідає історію створення академій наук, починаючи із 4 століття до нашої ери. В принципі, цю інформацію можна знайти у Вікіпедії. Але, виявляється, навіть загальновідомі речі можна озвучувати з таким виглядом, ніби це – наукове відкриття.

Текст: Любов Величко

Статті

Ера динозаврів. Попри колишні досягнення, Інститут кібернетики НАН повільно вмирає

Якщо поділити бюджет Інституту на кількість наукових розробок, то одна така обійшлася державі у 26 млн 175 тис. 928 грн. Половина цих інновацій і досі залишаються лише на папері. Для порівняння: в США на подібні дослідження виділяють державні гранти у розмірі в середньому 150—200 тисяч доларів. Треба закривати лабораторії, які не мають опублікованих результатів, — а таких багато — та започатковувати західний підхід, коли гроші виділяються не на весь інститут, а на конкретний проект з терміном виконання і з конкретними цілями.

Текст: Любов Величко

Пожертвувати