Статті

Санкції задовго до війни в Україні стали одним з основних методів, якими Сполучені Штати утверджували свою першість у світі. Тільки за останні 20 років Вашингтон використовував санкції, націлюючи їх на фінанси терористичних мереж або наркодилерів, і вживав ще більш далекосяжних заходів, щоб заморозити економіку окремих країн. Фактично, це інструмент зовнішньополітичної боротьби. Видання Vox зробило детальний розбір того, чому Байден і його оточення так сильно повірили в цю економічну зброю і як вони могли прогледіти потенційні проблеми. "Тексти" наводять його скорочений переклад.

Обласна влада не дала завчасно створити тероборону, а коли почалося вторгнення, військкомат не видав усім охочим зброю. Селище Макарів у битві за Київ стало важливою точкою, адже саме тут росіяни намагалися перерізати Житомирську трасу, яка з'єднує Київ із заходом країни. У селищі впродовж місяця точилися бої.

9 травня завжди мало два виміри. Перший — тихий, справді зі сльозами на очах. Хто пам'ятає покоління, яке воювало, той знає, як дідусі й бабусі збиралися, щоб пом'янути загиблих. Вони були небагатослівними, а на піонерські запитання, які ми, навчені пропагандою, намагалися їм озвучувати, тільки відповідали: “Та було всякого”. Другий — галасливий, з гучними ветеранами-комуністами, які полюбляли публічні виступи. Здебільшого це були колишні НКВДисти, як з'ясувалося згодом. У Союзі ставлення до 9-го травня теж було різним.

Українські бізнеси, які зазнали втрат або які було знищено, намагаються реанімувати свої виробництва. Історії трьох справ — з Ірпеня, Бучі, Бородянки на Київщині та з Рубіжного на Луганщині, які пристосовуються до воєнного стану й роблять усе можливе, щоб вижити.

Квітневий ранок, похмуро й прохолодно. Мерзнуть руки — мабуть, більше від емоцій. Готуюся побачити наяву те, що було на екранах телевізорів, на відео та фото в інтернеті. Те, що чулося як недавня артилерійська канонада за десятки кілометрів.Заїзд в Ірпінь новою трасою — тією, що від Академмістечка в Києві до самого повороту на Ірпінь, має такий самий вигляд, як і до війни. Навіть перший блокпост не вражає, бо в лютому 2014 року на цьому самому місці вже був блокпост і спалена вантажівка — пляма від неї досі залишалася на асфальті. Місцеві активісти з Ірпеня тоді відчайдушно закривали в'їзд в Ірпінь від силовиків, які могли завадити перемозі Євромайдану.

Політично активних українців турбує питання, що робити з “хорошими росіянами” — не в прямому сенсі, а в політичному. Чи підтримувати їх, чи, навпаки, пояснювати світові, що таких не буває і ми воюємо не з божевільним диктатором, а з російським народом. Старий бандерівський анекдот винесемо за дужки та запропонуємо свою версію відповіді.

Оксана боїться, тому воліє залишитися в саду. Винесла собі стільчик із хати, поки все зроблять. Сидить і курить айкос, а її погляд блукає десь понад льохом, понад деревами. Цвітуть вишні, трава вкрила подвір’я зеленим килимом — смерть здається зараз недоречною й невчасною. Але вона тут, в Оксани на городі. Викопують її брата, якого застрелили росіяни. Йому знесло пів черепа, й голова стала кривавим місивом. У Бородянці на Київщині щодня знаходять нові братські могили. Не вистачає копачів, обладнання та працівників моргів. Як ексгумують і перепоховують людей — репортаж «Текстів».Текст: Ярослава Тимощук, фото: Марцін СудерRead this article in English

Ми не дочекалися “зеленого коридору”. Через два місяці після початку війни вирушили з окупованого Бердянська своєю машиною разом з такими само зневіреними людьми, коли зрозуміли, що в рідному місті стало зовсім небезпечно. Просто долучилися 30-ми до колони, про яку напередодні дізналися з вайбер-чату

Російські дезінформатори й далі присвячують війні в Україні та її наслідкам для Росії кожну третю новину. А ми продовжуємо аналізувати новини російських сайтів і робити огляд того, що ворог розповідає власному населенню про напад на Україну. Для цього проаналізували понад 21 тисячу новин з російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу

Поки в Україні зносять пам’ятники колоніальному минулому, українські школярі вивчають напам’ять вірші російського поета. І не лише його