Статті

Майже три роки поспіль основним методом, за допомогою якого влада Китаю боролася з епідемією коронавірусу, була політика “нульового ковіду”. Її суть — не допустити поширення хвороби за допомогою масового тестування й максимально жорстокого карантину в місцях, де виявлено спалахи інфікування. Здавалося, що авторитарний і водночас економічно могутній Китай чи не єдиний у світі успішно застосував таку методику: адже тільки він зумів буквально посадити під замок населення багатомільйонних міст і фактично припинити в них економічну й соціальну діяльність.

"Мій друг після поранення потребує протезування, пошукай щось у Польщі", — благально звернулася до мене знайома. Шукати довго не довелося: польський лікар вислухав, дав чіткі вказівки й назвав попередню ціну. Ішлося про протезування стопи, ціна не лякала. Я була задоволена розмовою. Але лікар по-дружньому зауважив: "Це не складне протезування. Хіба його не можна зробити в Україні?".

Закон про реформу містобудування № 5655, який Верховна Рада ухвалила 16 грудня, готували задовго до 24 лютого, тому навіть з правками він не бере до уваги військових, безпекових, енергоощадних та євроінтеграційних вимог нового часу, зменшує роль місцевого самоврядування та централізує містобудування.На конкретних прикладах ми спробуємо показати, які зміни закладено в цьому законі та як вони вплинуть на життя українців — зокрема киян, які мешкають у щільно забудованому мегаполісі.

Від 10 жовтня Олександр Свистун, який керує роботою диспетчерів управління ДТЕК у Києві, щодня після наради з керівництвом переглядає та вдосконалює графіки відключення електрики. І так само щодня пояснює журналістам, чому одним вимкнули світло, а іншим ні – на інтерв’ю до нього треба записуватися за кілька тижнів. Каже, навіть кави ніколи випити. Після обстрілів української енергетичної інфраструктури російською армією його робота опинилась у центрі уваги.

Що відбувається з лісами під час війни – чи не вирубають їх усі на дрова? Чи не скористаються корупціонери тимчасово закритими від громадськості даними? Чи є сенс закривати ліси в тилових областях України?Добра новина: лісова галузь зберегла керованість у найважчий час, вона не "завалилася" й далі виконує свої функції, зокрема сплачує податки та постачає деревину деревообробникам і дрова населенню. І це найголовніше. Але є багато відкритих питань і проблем. Спробуймо їх з'ясувати.

Нові санкції проти енергетичного сектору РФ боляче вдарили по російській економіці. Російські пропагандисти не мають жодних новин з поля бою, а тому зловтішаються з негараздів українців через відключення електроенергії, а також знову намагаються посіяти розбрат усередині України. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ й маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Тероборонець Микола Тополь з Чернігова дивом уцілів після бомбардування школи № 18 у Чернігові третього березня 2022 року.— Хлопчина просунув чотири пальці у щілину між плитами, — розповів чернігівський ДСНСник Максим Жилко.Урятований мешкав на вулиці Богуна, 46, незадовго до бомбардування прийшов у приміщення школи, де був штаб місцевої тероборони.Ця історія — лише один епізод, який пережили чернігівці у три страшні дні в березні 2022 року, коли російські літаки бомбардували житлові квартали і школи міста, доки два з них збили. Детальну інтерактивну реконструкцію подій 3-5 березня в Чернігові дивіться за лінком.

ТЕКСТИ поговорили з бійцем, який ось зараз перебуває в промерзлому окопі на українському сході. Військовий попросив не називати його імені.Read this article in English

Вони — ті, хто щодня перебуває за сантиметр від смерті. Ці люди – сапери. Про ключові правила поводження з вибухонебезпечними предметами, види розмінувань, їхні особливості, специфіку роботи й загальну ситуацію з мінами в Україні ТЕКСТИ поговорили з Головою правління Асоціації саперів України Тимуром Пістрюгою, начальником групи піротехнічних робіт ГУ ДСНС України у Донецькій області Сергієм Проданом та військовим сапером 130-го батальйону ТрО ЗСУ Юрієм Гудименком.

25 листопада, 14:00. У блоці №4 модульного будиночка в Новоселівці під Черніговом увімкнули світло. У коридорі смачно пахне смаженим м’ясом. Поки є електрика, жінки на кухні готують їжу. Працюють пральні машини. Тепло. 3,5 місяця люди живуть у польських модульних будинках, де всі комунікації працюють від електрики.У березні в Новоселівці точилися важкі бої за Чернігів, після яких від ошатного приміського села залишилися руїни. Хто може, відновлює житло самотужки. Ті, кому ремонтувати нічого, переїхали в тимчасові модульні містечка. Але російська армія дістала їх і тут — після обстрілів енергетичної інфраструктури в модульних містечках часто немає електрики. А це означає відсутність тепла, світла й води. Як вони виживають? Чи рятують їх генератори й газові балони?