Статті

Релігійність українського народу вражає. Вранці в неділю біля однієї з церков Троєщини збираються десятки тисяч людей. Про те, щоб усім вміститися в храмі, мова не йде. Парафіяни виставляють кошики зі скоромним вздовж нескінченної дороги, по якій ходять священики і окроплюють усіх святою водою. А люди йдуть і йдуть. Щоб подивитися, як святкує найбільший спальний масив Києва (300 тисяч - це більше людей, ніж у Чернігові!), ZaUA.org вирушив до Троєщинської Святотроїцької церкви. Розговлявся: Антон ЗІКОРА

Брати і сестри, cьогодні християни всього світу святкують Свято Свят - перемогу над смертю. Редакція порталу ZaUA.org вітає цих читачів із Воскресінням Ісуса Христа. Часто ми забуваємо, що ховається за цим святом, сприймаючи його як можливість наїстися і напитися. Ми забуваємо, що головний сенс Пасхи – надія.

Скидається на те, що Віктор Федорович читає поради ZaUA.org і робить навпаки. Півтора місяці тому редакція порталу виставила для новообраного Президента червоні мітки, за які він зайшов з усією своєю слонячою граціозністю. В засаді біля червоних міток причаївся: Костянтин ВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ

На Великий Піст театральні видовища були обмежені, на Страсному тижні зовсім припинялися. Тож у святкові дні маса глядачів, яка скучила за улюбленими виставами, могла, нарешті, отримати задоволення. Особливою складовою частиною свята Великодня завжди був урочистий стіл. Великодні столи з бабами, пасками, мазурками, поросятами, індиками, крашанками й писанками та різноманітними напоями чекали гостей кілька днів, аж тиждень включно… За втраченим Великоднем ностальгував Михайло Кальницький

Перед Великоднем "кожна порядна родина" намагається дати лад своїй домівці, а після свята - лад на кладовищі, де поховані рідні і близькі. Настають "гробки" - і зі звичними паскою та писанками все частіше асоціюються штучні квіти, букети й вінки. Масова прихильність українців до цих, доволі сумнівної краси, атрибутів та їхня безумовна шкода для довкілля ? це те, що спонукало розібратися ? чому саме такій оздобі люди надають перевагу та чи є цьому гідна альтернатива. Цвинтарну естетику вивчав: Любомир КРУПНИЦЬКИЙ, в рамках проекту "Естетика сучасної України"

В перший день квітня - день, який Захід називає "днем дурня", а пострадянські країни - "днем сміху", засоби масової інформації люблять оприлюднювати вигадані новини. Сьогодні цій традиції віддала данину й редакція сайту ZaUA.org.

Яблука, груші, перець, огірки та інші овочі і фрукти покриваються тонким, воскоподібним нанопокриттям задля подовження терміну зберігання. Цей наноматеріал також захищає колір і смак плодів. Немає ніяких доказів того, що нанопокриття, яке виробляється в Азії, коли-небудь тестувалося щодо наслідків для здоров'я. Наноматеріали використовуються також при виготовлені морозива , щоб зробити його "більш фактурним". Виробники хлібу розпилюють наноматеріали, щоб зробити його блискучим і зберегти від мікробів, - лякає Америка Онлайн (AOLnews) Переклад: Сергій КЛИМКО

Нас розділяють на донецьких і бандерівців, “свідомітів” та українофобів і лякають одне одним. Нас жахають чоботом російської воєнщини і НАТО. Кожен другий політик – ворог України і українців. Принаймні, ворогами держави публічно обзивають один одного самі політики. Фобієзнавець: Руслан Цупринський

16:15, міністерство освіти - акцію завершено, учасники розходяться, "затабачниківці" продовжують чекати 30 грн насолоджуватися концертом. Протестувальники обіцяють продовжувати далі - по висхідній. Ігор Мельник із організації "Українська Народна молодь" пропонує голодування.

Дмитро Табачник відомий не тільки тим, що він “дешевий клоун і казнокрад” - він фактично ще й фальсифікатор, підробник картин. ZaUA.org вирішив нагадати читачам про цю огидну історію, яка триває з 2004 року. І хоча наш найчесніший у світі Шевченківський райсуд не знайшов винних у фальсифікації картин, але подивіться і ви, як було насправді. У світі табачників суди стають на бік "статечних людей, членів суспільства, депутатів палати лордів" самопроголошених "дворян" — але це не означає, що підроблені картини раптом перетворилися на справжні. Порівняльним аналізом займався: Павло СОЛОДЬКО