Статті

Останнім часом нам траплялося море французьких, американських та інших фільмів, які просто неможливо дивитися: вони або неймовірно нудні, або аж занадто фальшиві, або непомірно примітивні чи жлобські, або усе це разом. Тому коли є новий фільм, який хочеться додивитися до кінця, то це, як мінімум, приємно. "Століття Якова" - саме такий. Його просто цікаво дивитися: хочеться знати, що буде у наступній сцені і чим усе закінчиться. «Яків» виводить на телеекран українську історію 20-го століття, яку масова культура завжди ігнорувала. Автор: Євген Лакінський, Роман Кульчинський

Україна вже заплатила дорогу ціну за слабкість власної державності, яка спровокувала російську агресію. Забезпечення суттєвого покращення виконання державою своїх функцій – це, без перебільшення, попередження національної катастрофи. А вона неминуче настане у випадку поразки–провалу України за «сирійським сценарієм», з допомогою Кремля чи навіть власними силами. Проте суспільство цікавить переважно «боротьба з корупцією», яка є необхідною, але аж ніяк не їдиною умовою для створення ефективного державного механізму. Петро Буртянський

Кожен з нас чув про інформаційну війну. У соціальних медіа її гарматне м’ясо — тролі. 80% з них - програми, і лише 20% - люди. У Фейсбуці існує мережа з близько 2 тисяч акаунтів , яка тісно переплетена з групами бойовика ДНР Степана Мазури. Останній довго видавав себе за патріота України. Це плетиво з публічних груп та користувачів, прикриваючись патріотичними слоганами, поширює заклики до перевороту та протестів. Над проектом працювали: Надія Романенко, Ярина Михайлишин, Павло Солодько, Орест Зог

Віктор Медведчук не є ньюзмейкером 99% часу. Він не є народним депутатом чи урядовцем, його «громадська організація» існує переважно на рекламних щитах та в уяві самого Медведчука. З журналістського погляду, важливість заяв лідера «Українського вибору» переважно не більша, ніж важливість допису у Facebook блогера-тисячника. Текст і графіка: Андрій Газін

Перше, на що звертає увагу Чапай – стереотипи. Це головна «червона стрічка» книжки, її невичерпний наскрізний мотив. Автор розповідає, як він почувається, будучи часто єдиним чоловіком на дитячому майданчику. Або як декотрим чоловікам відверто не подобається його «мамування». Нарешті, одна продавчиня просто питає, чи не померла його дружина. А то чого він постійно з дитячим візочком. Автор: Олег Коцарев

Пенсійний вік в Україні один з найнижчих у світі, при тому, що ВВП та продуктивність праці теж серед найнижчих. Кількість пенсіонерів більша, ніж тих, хто офіційно працює за наймом (тобто тих, з чиїх зарплат сплачується внесок до Пенсійного фонду). Це тупикова тенденція. Якщо вона продовжиться, то нічого іншого крім постійного зменшення розміру пенсій нас не чекатиме. Збір даних і текст: Володимир Рапопорт

На підході до дворику Палацу мистецтв тиснява. Для усіх 40-тисяч гостей є лише тротуар шириною приблизно в метр. Інший простір займають намети, з яких продають квитки. Перекрити автомобільний рух вулиці, аби гостям і учасникам Форуму було зручніше потрапити на головну книжкову подію року, ніхто не здогадався. Вхід до Форуму видавців – вузькі незручні сходи на третій (!) поверх. Потрібно піднятися на третій, потім спускатися до виходу. Кондиціонерів немає, допотопна система вентиляції не справляється. В приміщенні задуха. Автор: Катя Мячіна, Орест Зог

Пенсійна проблема – одна з найтяжчих для фінансів України, у великій мірі взяті державою зобов’язання тягнуть на дно українську економіку. У ВР поданий проект бюджету-2017. Опоблок та Батьківщина називають його зрадою, хтось (Уряд та його прихильники) – перемогою. Насправді мають рацію ті, хто називає його нудним. Аналіз урядового проекту Бюджету-2017. Автор: Володимир Рапопорт

Півторарічний Ярославчик прокинувся о п’ятій ранку від гучних звуків, які за силою нагадували землетрус. Мама Аня взяла заплакану налякану дитину на руки і визирнула у вікно. Величезний екскаватор трощив паркан, який огороджував їхній будинок. А п’ятнадцятеро невідомих чоловіків у чорному одязі з усієї сили лупцювали її чоловіка та батька. У КМДА цю операцію називають легальним демонтажем МАФів. Текст: Любов Величко

1918 року ціною недовіри до політиків була українська незалежність. В Україні недовіра до політиків часто є не тільки наслідком їх неефективності — недовіра випереджає дії політиків. Рівень довіри до політиків знову мінімальний. Навіть до голови Верховної Ради Андрія Парубія, котрий не помічений у жодному із скандалів, завжди займає патріотичну позицію і всіляко сприяє змінам. Синдром хронічної недовіри аналізує історик Олександр Зінченко у своїй статті «Навіщо потрібні українці, або Як розірвати коло історії?», опублікованій у тижневику Дзеркало Тижня напередодні Дня незалежності.