#академія

Журналістика даних

Чоловічий клуб пенсіонерів. Віковий і гендерний розподіл співробітників НАНУ

Середній вік працівників НАНУ продовжує зростати. Протягом останніх 10 років кількість дослідників у віці понад 65 років зросла в 1,2 рази, а кількість молодих вчених помітно знизилась.

Статті

Молодим тут не місце. Гендерний та віковий розподіл працівників Академії наук України (інтерактивна графіка)

У маленьких закладах НАНУ кількість вчених до і після 50 років приблизно однакова. Також тут краще співвідношення між чоловіками і жінками. Чому у великих інститутах переважають чоловіки-пенсіонери? Керівники великих інститутів здебільшого є безпосередніми висуванцями Патона і, за прикладом шефа, займають свої посади пожиттєво.

Ми візуалізували дослідження про гендерний та віковий розподіл працівників у закладах НАНУ протягом 2006-2017 років, а також дані про фінансування закладів НАНУ у 2015 році, котре провів Ігор Булкін, кандидат економічних наук, завідувач Міжгалузевої лабораторії проблем формування та реалізації науково-технологічної політики Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАНУ.

Статті

Успішні підлабузники та «мовчання ягнят». Як отримують керівні посади в Академії наук - і як тримаються за них до останнього

Як стають академіками? «За два тижні до виборів засідає комісія з академіків, які вибирають фаворитів (перші три місця). Порядок цих трьох кандидатур в бюлетенях є негласним натяком для «посполитих» членів-кореспондентів та академіків, як слід голосувати. У результаті вибрали найдостойніших, усі вони - директори інститутів (або майбутні директори). Але з точки зору науки, вибрали не найсильніших. Вибрали гвинтиків системи, причому, зауважте, усі - гвинти системи НАНУ». Як створюються посади в Академії? «Вони «вибиваються». Дуже часто під певних людей. Саме під них підлаштовуються спеціальності, на які оголошуються вакансії».

Текст: Любов Величко

Статті

«Липові» розрахунки, директор-узурпатор і «мертві душі» на зарплаті. Розповідь екс-керівника відділу Інституту проблем міцності НАНУ

Доктор технічних наук Ігор Ориняк донедавна очолював Відділ фізичних основ міцності і руйнування Інституту проблем міцності ім. Г. С. Писаренка НАН України. За кількістю цитувань та міжнародних публікацій вчений займає друге місце в своєму інституті та має індекс Гірша 11, друге місце за цим показником в інституті. За 33 роки роботи в Інституті Писаренка Ориняк встиг попрацювати керівником багатьох науково-технічних проектів, став лауреатом державних премій та членом великої кількості профільних рад в науковій сфері. Але через особистий конфлікт із директором Ігоря Ориняка скоротили як недостатньо кваліфікованого. Далі – пряма мова вченого та скупі коментарі адміністрації.

Текст: Любов Величко

Статті

Як США та Польща підтримують якісну науку. Починати зміни в НАНУ можна вже зараз і без додаткових грошей

США уже багато років поспіль є світовим науковим лідером. Польща започаткувала зміни в організації науки відносно недавно – у 2010-му році. ТЕКСТИ вирішили порівняти, яка роль відведена національним академіям наук у цих державах, які принципи фінансування наукових досліджень мають ці країни, наскільки активно впроваджуються у життя отримані наукові результати, та як держава визначає, які наукові організації підтримувати, а які – ні.

Текст: Любов Величко

Статті

Ера динозаврів. Попри колишні досягнення, Інститут кібернетики НАН повільно вмирає

Якщо поділити бюджет Інституту на кількість наукових розробок, то одна така обійшлася державі у 26 млн 175 тис. 928 грн. Половина цих інновацій і досі залишаються лише на папері. Для порівняння: в США на подібні дослідження виділяють державні гранти у розмірі в середньому 150—200 тисяч доларів. Треба закривати лабораторії, які не мають опублікованих результатів, — а таких багато — та започатковувати західний підхід, коли гроші виділяються не на весь інститут, а на конкретний проект з терміном виконання і з конкретними цілями.

Текст: Любов Величко

Статті

Наукове рабство. $15 тисяч за дисертацію, гори барахла і злидні. Сповідь молодого вченого з інституту Патона

Дмитро Кункін провів в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона 10 років, розчарувався у можливості бути науковцем та втомився працювати на успіхи начальства. Він кинув НАНУ після того, як науковий керівник попросив $15 тисяч за допомогу в підготовці дисертації, і створив свій бізнес, який займається інноваціями – біозварюванням. Цією технологією Дмитро займався в Інституті.

Текст: Любов Величко

Статті

Зомбі-академія: вчені-пенсіонери НАН України не витримують конкуренції у світовій науці. Їх утримання коштує близько 3,7 млрд. грн

Напівтемним коридором зі швидкістю равлика йде дідусь зі стосом паперів, які від руки списані чорним олівцем. Його потерті підошви майже не відриваються від паркету, створюючи характерний звук човгання. Якщо заплющити очі, може здатися, що це іде зомбі з серіалу «Ходячі мерці». Стає моторошно. Чоловік зайшов у відділ із табличкою «центр практичної інформатики». Цікаво, що він там робитиме?..

Текст: Любов Величко

Пожертвувати